Когнітивні предиктори сприйняття студентами екологічних та епідемічних загроз здоров’ю під час війни

Метою дослідження було вивчення впливу когнітивних предикторів сприйняття студентами екологічних та епідемічних загроз здоров’ю під час війни. Для визначення когнітивних предикторів використовувались наступні методи: «Опитувальник світоглядної пластичності особистості», «Опитувальник посттравматичних когніцій», коротка версія опитувальника «Почуття когерентності». Розроблено спеціальний діагностичний комплекс, спрямований на дослідження окремих структурних компонентів психологічної готовності учасників освітнього процесу протидіяти екологічним та епідемічним загрозам. Вибірку дослідження склали 502 респонденти, середній вік респондентів – 20 років, жінки (80,3 %), чоловіки (18,1 %), інший гендер (1,6 %). Збір даних проводився за допомогою Google Forms протягом весни-осені 2025 року. Для статистичної обробки даних було застосовано регресійний аналіз. Було з’ясовано, що світоглядні та когнітивно-емоційні предиктори відіграють значущу роль у формуванні ставлення студентів до екологічних та епідемічних викликів. Результати регресійного аналізу показали, що негативні думки щодо світу є домінуючим чинником для психічного здоров’я (R2 = 0,46; t = 0,51; p < 0,001), тоді як почуття когерентності (t = -0,04; p = 0,026) виступає захисним фактором. Сприйняття екологічних загроз більшою мірою опосередковується такими когнітивними предикторами як критичність та пластичність. Провідну роль додаткових когнітивних фільтрів, крізь які студентська молодь оцінює рівень небезпеки епідемічних викликів відіграють таки світоглядні предиктори, як ідеалізм та принциповість. Отримана регресійна модель продемонструвала складну динаміку взаємодії когнітивних та ресурсних параметрів психологічної стійкості студентів до глобальних викликів. Схильність до самоїдства може виступати медіатором, який посилює тривогу щодо власного фізичного стану в несприятливих екологічних та епідемічних умовах. Встановлено, що негативні думки стосовно світу є ключовим чинником, що посилює вразливість психічного здоров’я молоді до екологічних викликів, а почуття когерентності виступає «захисним» фактором протидії екологічним та епідемічним загрозам у учасників освітнього процесу