Процес рецензування

Рецензування (експертна оцінка) рукописів у журналі «Наукові студії із соціальної та політичної психології» проводиться з метою забезпечення високого науково-теоретичного рівня публікацій, об’єктивної оцінки якості поданого матеріалу та відповідності науковим, літературним і етичним стандартам. Метою рецензування є сприяння ретельному відбору рукописів для публікації та забезпечення їхньої відповідності критеріям наукової цінності, актуальності та практичної значущості. Всі рецензенти зобов’язані діяти об’єктивно та дотримуватися положень розділу «Публікаційна етика».

Журнал застосовує подвійне сліпе (анонімне) рецензування: рецензенти не знають персональних даних авторів, а автори – персональних даних рецензентів. Наукові статті, що надходять до редакції, проходять первинну перевірку на плагіат та відповідність вимогам розділу «Умови публікації». До етапу рецензування допускаються тільки ті статті, які відповідають розділу «Загальні вимоги», пройшли первинний контроль редакції та перевірку на авторські права.

Первинну експертизу статті проводить головний редактор або його заступник. У випадках, коли головний редактор має особисту зацікавленість у публікації статті (є її автором або співавтором, має родинні чи професійні зв’язки з авторами, або інтереси, пов’язані з продуктами чи послугами, згаданими у матеріалі), експертизу проводить заступник головного редактора або інший член редколегії, який не має конфлікту інтересів. Матеріали, що надсилаються, мають відповідати науковій тематиці журналу. Якщо стаття відповідає вимогам до публікації, вона передається технічному редактору, який присвоює їй реєстраційний код та видаляє всі відомості про автора або авторів, щоб забезпечити анонімність.

Анонімна стаття надсилається електронною поштою: члену редколегії, відповідальному за науковий напрям статті, та двом зовнішнім незалежним експертам (рецензентам). До зовнішнього рецензування залучаються українські та іноземні доктори наук, що спеціалізуються в тій самій науковій сфері, що й автори статті. Рецензенти не повинні бути пов’язані з установою автора та не можуть мати конфлікту інтересів.

У процесі рецензування рецензенти оцінюють:

  • відповідність змісту статті темі, заявленій у назві;
  • актуальність і новизну наукової проблеми;
  • обґрунтування практичної значущості проведеного дослідження;
  • цінність для широкого кола читачів.

Після оцінки рецензенти можуть:

  • рекомендувати статтю до публікації;
  • рекомендувати статтю до публікації після виправлення незначних зауважень;
  • рекомендувати статтю до публікації після суттєвих змін;
  • не рекомендувати статтю до публікації.

Якщо рецензенти пропонують відхилення або доопрацювання статті, вони надають письмове обґрунтування свого рішення. Рецензії, підписані рецензентами електронним або звичайним підписом, зберігаються в редакції протягом трьох років від дня публікації номера журналу, у якому розміщено рецензовану статтю.

Рішення редколегії надсилається авторам. Статті, що потребують доопрацювання, повертаються разом із текстом рецензії без вказання рецензентів. Виправлені версії статей проходять повторне рецензування, під час якого рецензенти можуть рекомендувати додаткові зміни. Доопрацювання не гарантують прийняття статті, і у разі незадовільності змін стаття може бути відхилена.

Головний редактор аналізує рецензії та приймає остаточне рішення щодо публікації, враховуючи всі рекомендації та відповідність вимогам журналу. У випадках наявності конфлікту інтересів щодо конкретної статті (коли редактор є автором, співавтором або має родинні чи професійні зв’язки з авторами, або матеріал пов’язаний з його особистими інтересами) остаточне рішення приймає заступник головного редактора, а стаття проходить незалежне рецензування без участі редактора чи його дослідницької групи.

Усі ці заходи забезпечують об’єктивність та прозорість процесу рецензування, мінімізують ризик упередженості та конфлікту інтересів, а також гарантують відповідність міжнародним стандартам наукової публікації.

 

 

Введіть пошуковий запит...