Подати статтю
Open Access 30 грудня 2025

Взаємозв’язок між соціальним капіталом, цифровим добробутом та якістю життя українців: емпіричне дослідження

Ілля Політика
Марина Дворник-Козачінська
https://doi.org/10.61727/sssppj/2.2025.06
Сторінки: 6-14
Отримано 05.08.2025
Доопрацьовано 27.11.2025
Прийнято 30.12.2025
Опубліковано 13.01.2026

Анотація

Зростаюча цифровізація повсякденного життя змінила роль соціального капіталу у формуванні добробуту, тому важливо зрозуміти, як традиційні соціальні зв’язки функціонують в онлайн-контексті. Метою цього дослідження було вивчити взаємозв’язок між соціальним капіталом, цифровим добробутом та якістю життя українського населення. Було проведено онлайн-опитування серед 91 учасника (78 % жінок) з використанням трьох перевірених інструментів: методології KPIKS для оцінки соціального капіталу, шкали цифрового благополуччя та опитування про якість життя SF-36 v2. Стандартизований збір даних та статистичні процедури забезпечили надійність результатів, а аналіз внутрішньої узгодженості підтвердив, що адаптовані шкали продемонстрували прийнятні психометричні властивості в українському контексті. Результати показали, що серед кількох перевірених гіпотез лише одна дала значущий результат: помірна позитивна кореляція між загальним балом соціального капіталу та цифровим благополуччям (r = 471, p < 0,001). Це свідчило про те, що особи з ширшими та міцнішими соціальними мережами частіше відчували рівновагу, стабільність та емоційну безпеку в цифровому середовищі. Водночас вищий рівень цифрової компетентності та задоволеності був пов’язаний з більшими можливостями для соціальної самореалізації. Інші гіпотетичні зв’язки, зокрема між соціальним капіталом та загальною якістю життя або показниками фізичного здоров’я, не були підтверджені статистично. Ці результати внесли свій вклад у нову літературу з цифрового психічного здоров’я, визначивши соціальний капітал як значущий корелят цифрового благополуччя, навіть коли більш широкі показники благополуччя демонструють слабкіші зв’язки. Практична цінність дослідження полягає в його застосовності для психологів, педагогів та фахівців з цифрового здоров’я, які можуть використовувати результати для розробки заходів, що зміцнюють соціальні мережі та покращують взаємодію людей з цифровими технологіями

цифрова грамотність психологічний добробут соціальна підтримка громадська активність солідарність медіаспоживання

Використані джерела

  1. Aldrich, D.P., & Meyer, M.A. (2014). Social capital and community resilience. American Behavioral Scientist, 59(2), 254-269. doi: 10.1177/0002764214550299.
  2. American Psychological Association. (2017). Ethical principles of psychologists and code of conduct. Retrieved from https://www.apa.org/ethics/code.
  3. Arslankara, V.B., Demir, A., Öztaş, Ö., & Usta, E. (2022). Digital well-being scale validity and reliability study. Journal of Teacher Education and Lifelong Learning, 4(2), 263-274. doi: 10.51535/tell.1206193.
  4. Bourdieu, P. (1986). The forms of capital. In J.G. Richardson (Ed.), Handbook of theory and research for the sociology of education (pp. 241-258). New York: Greenwood Press.
  5. Calvo, R., Zheng, Y., Kumar, S., Olgiati, A., & Berkman, L. (2012). Well-being and social capital on planet Earth: Cross-national evidence from 142 countries. PLoS ONE, 7(8), article number e42793. doi: 10.1371/journal.pone.0042793.
  6. Chen, Y., Liu, H., Lin, S., Wang, Y., Zhang, Q., & Feng, L. (2024). The impact of social capital on community resilience: A comparative study of seven flood-prone communities in Nanjing, China. Land, 13(8) article number 1145. doi: 10.3390/land13081145.
  7. Coleman, J.S. (1990). Foundations of social theory. Cambridge: Harvard University Press.
  8. Danylova, T., & Hoian, I. (2021). The influence of social networks on psychological functioning of an individual: Problem statement. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 9(4), 118-125. doi: 10.31548/hspedagog2021.04.117.
  9. De Santis, A., & Fantinelli, S. (2024). Digital well-being as a new kind of adaptation to the new millennium needs: A state-of-the-art analysis. Elementa. Intersections between Philosophy, Epistemology and Empirical Perspectives, 3(1-2), 135-151. doi: 10.7358/elementa-2023-0102-safa.
  10. De Zúñiga, H.G., Barnidge, M., & Scherman, A. (2016). Social media social capital, offline social capital, and citizenship: Exploring asymmetrical social capital effects. Political Communication, 34(1), 44-68. doi: 10.1080/10584609.2016.1227000 .
  11. Fahy, M., & Barry, M. (2024). Investigating the interplay of loneliness, computer-mediated communication, online social capital, and well-being: Insights from a COVID-19 lockdown study. Frontiers in Digital Health, 6, article number 1289451. doi: 10.3389/fdgth.2024.1289451.
  12. Fukuyama, F. (2002). Social capital and development: The coming agenda. SAIS Review, 22(1), 23-37. doi: 10.1353/sais.2002.0009.
  13. Grottke, M., Hacker, J.V., & Durst, C. (2018). Which factors determine our online social capital? An analysis based on structural equation modelling. Australasian Journal of Information Systems, 22. doi: 10.3127/ajis.v22i0.1656.
  14. Judijanto, L., & Nurwanto, N. (2024). The impact of technology access inequality and digital skill disparities on social integration and life satisfaction in Indonesia. The Eastasouth Journal of Social Science and Humanities, 2(1), 89-101. doi: 10.58812/esssh.v2i01.346.
  15. Karabchuk, T., & Shomotova, A. (2021). Digitization, social capital, and subjective well-being across the globe. First Monday, 26(11). doi: 10.5210/fm.v26i11.12359.
  16. Lopina, N. (2023). SF-36 v2 health survey. Retrieved from https://clincasequest.academy/wp-content/uploads/sites/5/2023/11/sf-36-v2-health-survey.pdf.
  17. Peters, D., Calvo, R.A., & Ryan, R.M. (2018). Designing for motivation, engagement and wellbeing in digital experience. Frontiers in Psychology, 9, article number 797. doi: 10.3389/fpsyg.2018.00797.
  18. Polishchuk, O., Samchuk, Z., Dudchenko, V., Shtanagei, D., Storozhuk, I., Zhabenko, O., & Chervona, L. (2024). Digitization and globalization: Navigating the impact on social capital, natural resources, and environmental sustainability. E3S Web of Conferences, 541, article number 04007. doi: 10.1051/e3sconf/202454104007.
  19. Putnam, R.D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. New York: Simon & Schuster. doi: 10.1145/358916.361990.
  20. R Core Team. (2024). R: A language and environment for statistical computing. Retrieved from https://cran.r-project.org.
  21. Ramadan, E., Abdalla, S., Al Mamari, W., & Al Hosani, N. (2025). Building resilient communities: The impact of social capital on disaster recovery in Oman. Community Development. doi: 10.1080/15575330.2025.2525803.
  22. Razzante, R.J., Boylorn, R.M., & Orbe, M.P. (2021). Embracing intersectionality in co-cultural and dominant group theorizing: Implications for theory, research, and pedagogy. Communication Theory, 31(2), 228-249. doi: 10.1093/ct/qtab002.
  23. Semkiv, I.I. (2015). Psychometric indicators and adaptation of the KPIKS methodology. Humanitarian Bulletin of the State Higher Educational Institution “Pereyaslav-Khmelnytskyi State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda”: Psychology, 37, 136-140.
  24. Sewall, C.J., Bear, T. M., Merranko, J., & Rosen, D. (2020). How psychosocial well-being and usage amount predict inaccuracies in retrospective estimates of digital technology use. Mobile Media & Communication, 8(3), 379-399. doi: 10.1177/2050157920902830.
  25. Standards of Ethical Practice. (n.d.). Retrieved from https://stgsapar.dsasites.tamu.edu/about/standards/.
  26. Styla, R. (2009). Questionnaire for the measurement of individual social capital (Polish abbreviation KPIKS) – a tentative proposal created on the basis of the idea of resource generator by Tom Snijders. Social Psychological Bulletin, 4(1-2), 67-77.
  27. Taylor, A.W., Kelly, G., Dal Grande, E., Kelly, D., Marin, T., Hey, N., Burke, K.J., & Licinio, J. (2017). Population levels of wellbeing and the association with social capital. BMC Psychology, 5, article number 23. doi: 10.1186/s40359-017-0193-0.
  28. The Jamovi project. (n.d.). Retrieved from https://www.jamovi.org.
  29. Zhao, J., et al. (2024). Association between social capital, mental health, and digital health literacy among university students in China: A multigroup analysis based on major difference. BMC Public Health, 24(1), article number 19672. doi: 10.1186/s12889-024-19672-7.

ЦИТУВАТИ

Polityka, I., & Dvornyk-Kozachinska, M. (2025). Взаємозв’язок між соціальним капіталом, цифровим добробутом та якістю життя українців: емпіричне дослідження. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(2), 6-14. https://doi.org/10.61727/sssppj/2.2025.06

Введіть пошуковий запит...

Натисніть Enter, щоб шукати чи ESC, щоб закрити пошук