Психологічна структура медіаційного процесу у змісті професійної діяльності адвокатів
Анотація
Актуальність проблеми дослідження психологічних особливостей медіації розробки й психологічного профілю адвоката-медіатора зумовлена необхідністю розробки відповідного теоретико-методологічного обґрунтування й проведення подальших емпіричних досліджень. Метою цієї статі було висвітлення результатів теоретичного аналізу проблеми медіації у контексті сучасних психологічних досліджень, визначення психологічних особливостей медіації у професійній діяльності адвокатів й обґрунтування психологічного профілю особистості адвоката як медіатора. Для реалізації окресленої мети стосовно визначення психологічної сутності медіації як складової професійної діяльності адвокатів, з’ясування психологічних особливостей медіації в професійній діяльності адвокатів й розробки професіограми адвоката-медіатора авторами застосовано методи аналізу наукових та науково-популярних джерел, класифікація, узагальнення і систематизація наявного обсягу теоретичного матеріалу, професіографічного аналізу. Основними результатами дослідження стали: обґрунтування особистісно-професіологічного підходу, що враховує узгодженість змісту психологічної структури особистості й психологічних особливостей медіації в умовах вирішення завдань професійної адвокатської діяльності та надає можливість дослідити критерії узгодження особистості медіатора з вимогами професійної діяльності до неї; визначення психологічних особливостей медіації, таких як: дотримання психолого-етичних принципів, використання алгоритму медіації відповідно психологічної структури цього процесу, психологічний профіль адвоката-медіатора, взаємодія усіх учасників медіаційного процесу, визнання пріоритетності моральної та психологічної складових медіації; розроблено професіограму та психограму адвоката-медіатора, що містять у своєму змісті психолого-професіографічний опис профілю особистості адвоката, який виконує функції медіатора. Отримані результати теоретичного аналізу можуть бути корисні фахівцям в галузях вікової, педагогічної, юридичної психології
Використані джерела
[1] Chasova, T., & Kravets, N. (2023). Mediation as a challenge for the modern legal system. Legal Scientific Electronic Journal, 1, 153-155. doi: 10.32782/2524-0374/2023-1/34.
[2] Demydovych, O. (2018). Popularization of mediation as an alternative method of resolving medical disputes: Experience of Spain. In A. Hirnyk, V. Ozhohan, & Y. Svatko (Eds.), Proceedings of the XVII international scientific and practical conference “Conflictological expertise: Theory and methodology” (pp. 15-18). Kyiv: Society of Conflictologists of Ukraine, International UNESCO Chair “Human Rights, Peace, Democracy, Tolerance, and Understanding Among Peoples” at NaUKMA.
[3] Haiduk, N. (2004). Features of professional training of intermediaries in the USA and Canada. Pedagogy and Psychology of Professional Education, 3, 72-88.
[4] Kantor, N. (2020). Legal status of the mediator in European standards. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 60, 109-122. doi: 10.32782/2307-3322/2020.60.23.
[5] Kuziv, M. (2019). Mediator competence and its characteristics. Scientific Notes of Nizhyn Gogol State University, 3, 38-42. doi: 10.31654/2663-4902-2019-РР-3-38-42.
[6] Leko, B., & Chuyko, H. (2011). Mediation. Chernivtsi: Knyhy-XXI.
[7] Malienko, O. (2019). The lawyer’s participation in the mediation procedure as a new direction in legal practice. Bulletin of the Chernivtsi Faculty of Odesa Law Academy, 2, 135-144.
[8] Markovych, K. (2023). Mediation as an alternative way of conflict resolution in advocate practice. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 61, 46-49. doi: 10.32841/2307-1745.2023.61.10.
[9] Melnychuk, Y. (2016). Ethical standards and normative principles of professional conduct in the field of mediation. Hranі, 2, 146-150.
[10] Mozhaikina, O. (2017). The concept and content of the basic principles of mediation in civil law relations. Actual Problems of Domestic Jurisprudence, 5, 55-58.
[11] Myronenko, M. (2023). Legal status of the mediator in Ukraine. In Contemporary aspects of science modernization: State, issues, development trends: Proceedings of the XXXVII international scientific and practical conference (pp. 76-80). Aalborg: NGO “VADND.” doi: 10.52058/37.
[12] Ohrenchuk, H. (2014). Definition of mediation in legal doctrine and legislation. Comparative and Analytical Law, 6, 96-99.
[13] Ozerskyi, I. (2020). Current problems of mediation in the jurisdictional process of Ukraine. Mykolaiv: Publishing House of Petro Mohyla Black Sea National University.
[14] Parkinson, L., & Robinson, N. (2014). Family mediation. London: Family Law.
[15] Podkovenko, T. (2019). Mediation as one of the alternative dispute resolution methods and its impact on the legal culture of society. Current Problems of Law, 1, 11-16.
[16] Raines, S.S., Pokhrel, S.K., & Poitras, J. (2013). Mediation as a profession: Challenges that professional mediators face. Conflict Resolution Quarterly, 31(1), 79-97.
[17] Roosevelt, T. (2003). In Y. Shemshuchenko (Ed.), Legal encyclopedia (Vol. 5, pp. 736). Kyiv: Ukrainian Encyclopedia named after M.P. Bazhan.
[18] Sheremeta, N., & Havryliuk, R. (2023). Ethical norms in mediation through the prism of the Law of Ukraine “On Mediation.” In Current issues of theory and practice in the field of law, education, social-humanitarian and behavioral sciences under martial law: Materials of the international scientific and practical conference (pp. 305-309). Chernihiv: Academy of State Penitentiary Service.
[19] Shmyndruk, O. (2023). Concerning some aspects of mediator status in Ukraine. Science and Technology, 4(18), 99-106. doi: 10.52058/2786-6025-2023-4(18)-99-106.
[20] Strasser, F., & Randolph, P. (2004). Mediation: A psychological insight into conflict resolution. London: Continuum.
[21] Tokarieva, K. (2020). Theoretical and legal analysis of ethical basis of mediator’s activity. Bulletin of APSVT, 3-4, 70-79. doi: 10.33287/11217.
[22] Yanovska, O., & Bitsai, A. (2014). Features of lawyer participation in the mediation process. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Sciences, 1, 21-24.
[23] Yasynovskyi, I. (2015). Problems of implementing and conducting mediation in Ukraine. Current Issues of Politics, 55, 260-267.
[24] Zabara, S. (2015). The concept of mediation and the features of its development in Ukraine and the world. Comparative and Analytical Law, 3, 83-85.
[25] Zhdaniuk, A. (2017). Mediation as a technology for preventing conflicts in the professional activities of lawyers. Psychological and Pedagogical Sciences, 3, 75-80.