Конкурентоспроможність як організаційний і особистісний феномен у дискурсі соціальної психології
Анотація
Метою статті був аналіз конкурентоспроможності як організаційного і особистісного феномену для визначення базових соціально-психологічних елементів цього явища. Методологічною основою дослідження стало вчення про психологію організацій і дослідження конкурентоспроможності персоналу організації. Конкурентоспроможність постає в дискурсі соціальної психології як організаційний феномен, здебільшого властивість персоналу організації. Поряд із цим вона може бути досліджена і як організаційноособистісний феномен – як у контексті командної конкурентної взаємодії з іншими організаціями, так і індивідуальної – з іншими працівниками. Професіогенез є важливим, але недостатнім чинником формування конкурентоспроможності, оскільки забезпечує лише її інструментальну складову. Конкурентоспроможність працівника формується в процесі конкуренції. Її розвиток є максимальним, якщо в індивідуальному досвіді особистості часто траплялося суперництво з подібними їй за рівнем кваліфікації професіоналами. Якщо такого досвіду не було, конкурентоспроможність може не сформуватися зовсім, навіть якщо рівень професіоналізму особи є високим. Конкурентоспроможність – це ціннісна, мотиваційна та інструментальна (професійна) готовність працівника організації до реалізації конкурентної поведінки, результатом якої є виграш у конкурентній боротьбі. Обмеження дослідження пов’язані з його теоретичним характером. Видаються доцільними подальші емпіричні дослідження структурних елементів конкурентоспроможності (інструментальної, мотиваційної, ціннісної) як психологічної готовності працівника організації до успішної конкурентної поведінки. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування знань про структуру конкурентоспроможності в управлінській діяльності топменеджменту організацій щодо регулювання конкурентної поведінки працівників
Використані джерела
[1] Buchynska, T. V. (2016). Konkurentospromozhnist personalu yak osnovnyi chynnyk pidvyshchennia efektyvnosti diialnosti pidpryiemstva [Competitiveness of staff as the main factor in improving the efficiency of the enterprise]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, 10 (1), 74–77. (in Ukrainian)
[2] Fletcher, T., Major, D., & Davis, D. (2007). The interactive relationship of competitive climate and trait competitiveness with workplace attitudes, stress, and performance. Journal of Organizational Behavior, 29 (7), 118–121. (in English)
[3] Kilduff, G. J. (2010). The Psychology of Rivalry: A Relationally Dependent Analysis of Competition. Academy of Management Journal, 53 (5), 943–969. (in English)
[4] Neale, M., & Bazerman, M. (1985). The effect of externally set goals on reaching integrative agreements in competitive markets. Journal of Organizational Behavior, 6 (1), 98–111. (in English)
[5] Smyrnov, O O. (2007). Diahnostyka konkurentospromozhnosti personalu v systemi upravlinnia innovatsiinoiu diialnistiu pidpryiemstva [Diagnosis of staff competitiveness in the management system of innovative activity of the enterprise]. In Upravlinnia innovatsiinym protsesom v Ukraini: problemy, perspektyvy, ryzyky (pp. 566–572). Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. (in Ukrainian)
[6] Swab, R. G., & Johnson, P. D. (2019). Steel sharpens steel: A review of multilevel competition and competitiveness in organizations. Journal of Organizational Behavior, 40 (2), 212–215. (in English)
[7] Ward, E. (1995). Correlates of motivation for competitive or cooperative strategy among employed of motivation adults. Journal of Organizational Behavior, 16 (1), 121–125.