Соціально-психологічний супровід посттравматичних особистісних трансформацій
Анотація
Розроблено оригінальну концептуальну модель соціально-психологічного супроводу постраждалих від воєнних дій. Супровід визначено як спеціально організовану діяльність, що забезпечує відновлення психологічного здоров’я та конструктивні особистісні трансформації. Розглянуто взаємозв’язок компонентів горизонтальної моделі соціально-психологічного супроводу: 1) реципієнта, споживача; 2) агента, тобто спеціаліста, групи, спільноти; 3) життєвої ситуації, що сприяє чи заважає взаємодії реципієнта і агента. Динамічну, вертикальну модель супроводу побудовано з урахуванням таких компонентів: діагностикоцільового, операційно-інструментального, спільнотно-комунікативного та оцінковокорекційного. Визначено функції компонентів: діагностико-цільового (оцінювання характеру травми, стану психологічного здоров’я реципієнта, ресурсів відновлення); операційноінструментального (апробація інструментів, способів, стратегій супроводу); спільнотнокомунікативного (залучення реальних і віртуальних мереж, груп самодопомоги); оцінковокорекційного (моніторинг ефективності супроводу, коригування процедури, внесення змін до організації). З’ясовано інструменти супроводу: 1) комунікативні практики покращення взаємодії агента і реципієнта; 2) мультидисциплінарні заходи, що забезпечують готовність спільнот до надання підтримки, залучення реципієнта до спільнотного життя; 3) фасилітація само- і взаємодопомоги. Проаналізовано дієвість стратегій супроводу: переінтерпретації життєвих випробувань, апробації нових практик взаємодії, подолання відчуження, розвитку толерантності до невизначеності. Засвідчено показники ефективності супроводу: 1) формування психологічної готовності до конструктивної взаємодії, 2) ступінь задоволеності якістю підтримки, 3) зростання рівня психологічного благополуччя реципієнтів, 4) професійна підготовка агентів супроводу та профілактика вигорання, 5) зростання популярності супроводження, 6) координація роботи міждисциплінарних команд, 7) здатність спільноти самостійно забезпечувати супроводжувальну взаємодію після завершення розробленої спеціалістами програми
Використані джерела
[1] Bilodid, I. K. (Red.) (1978). Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy (SUM-11) [Academic Interpretative Dictionary of the Ukrainian Language]. Vol. 9. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian)
[2] Crone, D. M., Sarkar, M., Curran, T., Baker, S. M., Hill, D., Loughran, E. A., Dickson, T., & Parker, A. (2019, January). Mental Health first aid for the UK Armed Forces. Health Promotion International, 35 (1), 132–139. Retrieved from https://academic.oup.com/heapro/advance-article-abstract/doi/10.1093/ heapro/day112/5304750 (in English)
[3] De Longis, A., & Holtzman, S. (2006). Coping in Context: The Role of Stress, Social Support, and Personality in Coping. Journal of Personality, 73 (6), 1633–1656. (in English)
[4] Del Mar Chavarria Soto, M. (2019). Understanding the Effects of a Mindful Yoga Intervention on the Psychological Well-Being of Student Veterans. (Doctoral Dissertation). University of Northern Colorado, Greeley, USA. Retrieved from https://digscholarship.unco.edu/dissertations/604 (in English)
[5] Kapska, A. I. (2012). Sotsialnyi suprovid riznykh katehorii simei i ditei [Social support for different categories of families and children]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury. (in Ukrainian)
[6] Kranke, D., Eloersch, J., & Dobalian, A. (2019, February). Identifying Aspects of Sameness to Promote Veteran Reintegration with Civilians: Evidence and Implications for Military Social Work. Health Social Work, 44 (1), 61–64. Retrieved from https://academic.oup.com/hsw/advance-article/doi/10.1093/hsw/ hly036/5245894 (in English)
[7] Mcmullin J. (2013). Integration or separation? The stigmatisation of excombatants after war. Review of International Studies, 39, 385–414. (in English)
[8] Mushkevych, M. I. (2011). Poniattia suprovodu u suchasnii psykholohichnii nautsi [The concept of support in modern psychological science]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii [Problems of General and Educational Psychology]. Vol. XIII (1), 287–294. (in Ukrainian)
[9] Tennant, R., Hiller, L., Fishwick, R., Platt, S., Jozeph, S., Weich, S., Parkinson, J., Secker, J., & Stewerd-Brown, S. (2007). The Warwick-Edinburgh Mental Well-being Scale (WEMWBS): development and UK validation. Health and Quality of Life Outcomes, 5 (63). Retrieved from https://doi.org/10.1186/1477-7525-5-63 (in English)
[10] Teramoto, C., Matsunaga, A. & Nagata, S. (2015). Social support in earthquake survivors. Japan Journal of Nursing Science, 12, 320–329. (in English)
[11] Tytarenko, T. M. (2018). Psykholohichne zdorovia osobystosti: zasoby samodopomohy v umovakh tryvaloi travmatyzatsii [Psychological health of the individual: self-care in the face of prolonged traumatization]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. (in Ukrainian)
[12] Tytarenko, T. M. (Red.) (2019). Sotsialno-psykholohichni tekhnolohii vidnovlennia osobystosti pislia travmatychnykh podii [Socio-psychological technologies of personality recovery after traumatic events]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. (in Ukrainian)
[13] Vermetten, E., Greenberg, N., Boeschoten, M.A., Delahaije, R., Jetly, R., Castro, C.A., & McFarlane, A.C. (2014, August). Deployment-related mental health support: comparative analysis of NATO and allied ISAF partners. European Journal of Psychotraumatology, 5. Retrieved from http://dx.doi.org/10.3402/ejpt.v5.23732 (in English)
[14] Young, S. L. & Phillips, G. A. (2019). Veterans’ Adjustment to College: A Qualitative Analysis of Large-Scale Survey Data. College Student Affairs Journal, 37 (1), 39–53. (in English)