Переживання опозиції зі світом як предмет об’єктивації в психотерапевтичній роботі
Анотація
Метою дослідження є розробка алгоритму подолання проблемних опозиційних переживань клієнта в психотерапевтичному процесі, його методологічне та процедурне забезпечення. Створена технологія ґрунтується на теоретико-психологічному вивченні концепцій, спрямованих на аналіз глибинного змісту емоційного реагування (К. Ізард, Р. Плутчик, Г. Келерман, В. Леонтьєв, В. Льовкін, О. Матвєєв та ін.), та узагальненні типологічного і характерологічного статусів людини (К. Юнґ, Н. Мак-Вільямс, С. Джонсон, А. Бек, Р. Курц, Д. Боаделла та ін.). У результаті аналізу виділено дев’ять типових модусів переживань людини (Драматизація, Уникання, Осторога, Залежність, Відособлення, Суперництво, Дослідження, Співпричетність-Експансія, Рівновага), заснованих на згорнутій, архаїчній дії людини щодо світу. Трансформація в напрямку більш складних форм діяльності переживання визначає доцільну зміну архетипної стратегії пристосування на більш ефективну взаємодію людини з реальністю. Метод «Стимул, Емоція, Тип» передбачає використання: 1) колоди асоціативних карт із назвами емоцій, що описують типові модуси переживання; 2) циклічної карти-схеми; 3) методичних рекомендацій щодо процедурних та інтерпретаційних моментів роботи. Абсцисою карти-схеми є континуум роз’єднання/об’єднання; ординатою – континуум пасивність (стагнація)/активація (розвиток). Вони задають площину сегментів, що поділяють усі реакції людини на конструктивні (система акомодації та автономії) і деструктивні (система асиміляції та залежності). Функціональна діагностика та опрацювання стану клієнта за допомогою створеного інструментарію допомагають усвідомити глибинну емоційну інтенцію домінуючої системи взаємоконфігурування клієнта з реальністю, рефлексувати її причинність (суб’єктність або об’єктність) та спрямованість (на себе, на світ, на рівноправну взаємодію). Визначення індивідуального алгоритму опозиційних переживань дає психологу змогу швидко дистанціювати клієнта від проблемних переживань та запропонувати більш ефективну стратегію розв’язання проблеми
Використані джерела
[1] Drozd, I., & Tsybulskyy L. Struktura perezhyvan i yii mistse v myslenni liudyny [The structure of experiences and its place in human thinking]. Retrieved from https://sites.google.com/site/osnaukdos/tema-2- struktura-nauki-ak-sistemi-naukove-znanna. (in Ukrainian)
[2] Dzhonson, S. M. (2001). Psikhoterapiya kharaktera [Character Psychotherapy]. Moscow: Tsentr psykhologicheskoy kultury. (in Russian)
[3] Hornostay, P. P. (2004). Intehratyvni modeli v suchasnii psykhoterapii [Integrative models in modern psychotherapy]. Nauka i osvita, 8-9, 83–86. (in Ukrainian)
[4] Izard, K. E. (2012). Psikhologiya emotsiy [Psychology of emotions]. Sankt-Petersburg: Piter. (in Russian).
[5] Kurts, R. (2004). Telesno-oriyentirovannaya psikhoterapiya. Metod Khakomi [Body-oriented psychotherapy. Hakomi method]. Moscow: Klass. (in Russian)
[6] Leontyev, V. O. (2002). Klassifikatsiya emotsiy [Classification of emotions]. Odessa. (in Russian)
[7] Mak-Vilyams, N. (2001). Psykhoanaliticheskaya diagnostika: Ponimaniye struktury lichnosti v klinichnom protsese [Psychoanalytic Diagnostics: Understanding the Structure of the Personality in the Clinical Process]. Moscow: Klass. (in Russian)
[8] Matveyev, O. (2018). Emotsionalnyy kompas [Emotional compass]. Moscow. (in Russian)
[9] Plutchik, R. (1962). The emotions: facts, theories, and a new model. New York: Random House. (in English)
[10] Romanova, Ye. S., & Grebenshchikov L. R. (2016). Mekhanizmy psikhologicheskoy zashchity [The mechanisms of psychological defense]. Mytyshchi: Talant. (in Russian)
[11] Tytarenko, T. M. (2013) Modusy i rytmy zhyttyekonstruyuvannya u postneklasychnomu dyskursi [Modes and rhythms of life construction in postnonclassical discourse]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii, 32(35), 35–44. (in Ukrainian)
[12] Vaskivska, S. V. (2019). Emotsiyna stratehiya vzayemodiyi zi svitom yak provokator psykhosomatychnykh neduh lyudyny [Emotional strategy of interaction with the world as a provocateur of human psychosomatic illnesses]. In Zdoroviia u multydystsyplinarnomu dyskursi [Health in multidisciplinary discourse] (pp. 22–25). Lviv: UKU. (in Ukrainian)
[13] Vaskovskaya, S. V. (2019). «Stimul, Emotsiya, Tip» (SET). Metod psykhologichedkogo issledovaniya tipa vzaimodeystviya s mirom [Stimulus, Emotion, Type (SET) A method of psychological research of the type of human interaction with the world]. Kyiv. (in Russian)
[14] Vasylyuk, F. E. (2004). Psikhologiya perezhivanniya: analiz preodoleniya kriticheskikh situatsiy [Psychology of experience: analysis of critical situations’ overcoming]. Moscow: MGU. (in Russian)