Подати статтю
Open Access 28 травня 2026

Факторна структура психологічного добробуту учнів закладів загальної середньої освіти

Олена Дзюбенко
https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2026.83
Сторінки: 83-91
Отримано 23.01.2026
Доопрацьовано 30.04.2026
Прийнято 28.05.2026
Опубліковано 30.06.2026

Анотація

Дослідження психологічного добробуту учнів як багатовимірного феномена має важливе значення для розвитку психолого‑педагогічної науки у контексті аналізу його структури та практичної реалізації реформи «Нова українська школа», спрямованої на створення сприятливого простору для навчання й розвитку. Метою статті було висвітлення результатів емпіричного дослідження факторної структури психологічного добробуту учнів закладів загальної середньої освіти. Дослідження проведено на вибірці учнів 5-6 класів. Для збору даних використано авторський онлайн‑опитувальник із твердженнями, спрямованими на оцінювання учнями забезпечення їхнього психологічного добробуту в освітньому середовищі, які вони оцінювали за 10‑бальною шкалою (1 – «абсолютна незгода», 10 – «абсолютна згода»). Аналіз емпіричних даних здійснювався методом факторизації із застосуванням екстракції головних компонент та обертання Varimax. Придатність даних для факторного аналізу підтверджено значенням показника KMO (0,972) та статистично значущим результатом тесту Бартлетта (p < 0,001). Аналіз дав змогу виокремити чотири фактори, які сукупно пояснюють 68,5 % дисперсії: особистісний розвиток і ставлення до навчання; якість взаємодії учнів з учителями; соціально‑психологічний клімат учнівського колективу; залученість учнів у життя закладу освіти. Психологічний добробут учнів розглянуто як інтегративний феномен, що розкриває специфіку їхнього психологічного функціонування в освітньому середовищі, проявляється через задоволення їхніх потреб в особистісному зростанні, успішній соціальній взаємодії і суб’єктивно виражається у задоволеності навчанням в закладі загальної середньої освіти. Його формуванню сприяє розвиток особистісного потенціалу, довірча взаємодія з учителями, згуртованість учнівського колективу та активна участь у шкільних заходах і діяльності учнівського самоврядування

психологічний добробут учнів особистісний розвиток соціальна взаємодія соціально‑психологічний клімат учнівська залученість демократизація освітнього простору Нова українська школа

Використані джерела

  1. American Psychological Association. (2017). Ethical principles of psychologists and code of conduct. Retrieved from https://www.apa.org/ethics/code.
  2. Chaudhry, S., Tandon, A., Shinde, S., & Bhattacharya, A. (2024). Student psychological well-being in higher education: The role of internal team environment, institutional, friends and family support and academic engagement. PLoS ONE, 19(1), article number e0297508. doi: 10.1371/journal.pone.0297508.
  3. Courtney, M.G.R., Hernández-Torrano, D., Karakus, M., & Singh, N. (2023). Measuring student well-being in adolescence: Proposal of a five-factor integrative model based on PISA 2018 survey data. Large-scale Assessments in Education, 11, article number 20. doi: 10.1186/s40536-023-00170-y.
  4. Diener, E., Suh, E.M., Lucas, R.E., & Smith, H.L. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin, 125(2), 276-302. doi: 10.1037/0033-2909.125.2.276.
  5. Dziubenko, O. (2023). Psychological well-being of schoolchildren: Conceptualization of the phenomenon. Journal of Contemporary Psychology, 3(30), 23-29. doi: 10.26661/2310-4368/2023-3-3.
  6. Dziubenko, O. (2024). Assessment of socio-psychological well-being of schoolchildren by subjects of the educational process. Problems of Political Psychology, 15(29), 151-164. doi: 10.33120/popp-Vol15-Year2024-149.
  7. Guamanga, M.H., Saiz, C., Rivas, S.F., & Almeida, L.S. (2024). Analysis of the contribution of critical thinking and psychological well-being to academic performance. Frontiers in Education, 9, article number 1423441. doi: 10.3389/feduc.2024.1423441.
  8. Karagina, N.V. (2019). Hedonic and eudaimonic understanding of psychological well-being: Advantages and disadvantages. Theory and Practice of Contemporary Psychology, 4(1), 27-31. doi: 10.32840/26636026.2019.4-1.5.
  9. Klainin-Yobas, P., Ramirez, D., Fernandez, Z., Sarmiento, J., Thanoi, W., Ignacio, J., & Lau, Y. (2016). Examining the predicting effect of mindfulness on psychological well-being among undergraduate students: A structural equation modelling approach. Personality and Individual Differences, 91, 63-68. doi: 10.1016/j.paid.2015.11.034.
  10. Klapp, T., Klapp, A., & Gustafsson, J.-E. (2024). Relations between students’ well-being and academic achievement: Evidence from Swedish compulsory school. European Journal of Psychology of Education, 39, 275-296. doi: 10.1007/s10212-023-00690-9.
  11. Klymchuk, V.O. (2006). Factor analysis: Application in psychological research. Practical Psychology and Social Work, 8, 43-48.
  12. Martela, F., Delle Fave, A., Nikolova, M., Knies, G., & Fabian, M. (2022). Personal and social wellbeing. Proposal for a repeat wellbeing module in the European social survey 2025. Retrieved from  https://www.europeansocialsurvey. org/sites/default/files/2023-06/Wellbeing-module-Round-12-final.pdf.
  13. Meshko, H. (2007). Emotional well-being of students in modern school. Scientific Notes. Series: Pedagogy, 4, 52-59.
  14. Polivanova, O.Ye., & Huliaieva, O.V. (2015). On the problem of defining the psychological content of the concept of “psychological well-being”. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Psychology, 1150, 34-39.
  15. Ryan, R.M., & Deci, E.L. (2017). Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. New York and London: The Guilford Press. doi: 10.1521/978.14625/28806.
  16. Ryff, C.D., & Singer, B. (2008). Know thyself and become what you are: A eudaimonic approach to psychological well-being. Journal of Happiness Studies, 9, 13-39. doi: 10.1007/s10902-006-9019-0.
  17. Sanko, K.O. (2016). Psychological well-being as the basis of full-fledged and psychologically healthy functioning of personality. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, 59, 42-45.
  18. Sarzhanova, G., & Nurgabdeshov, A. (2025). Mapping psychological well-being in education: A systematic review of key dimensions and an integrative conceptual framework. Journal of Pedagogical Research, 9(3), 327-349. doi: 10.33902/JPR.202534832.
  19. Shpak, M.M. (2016). Emotional intelligence as a personal resource for ensuring psychological well-being of younger schoolchildren. Science and Education, 5, 266-270.
  20. Stang-Rabrig, J., Schwerter, J., Witmer, M., & McElvany, N. (2023). Beneficial and negative factors for the development of students’ well-being in educational context. Current Psychology, 42, 31294-31308. doi: 10.1007/ s12144-022-04067-x.
  21. Waterman, A.S. (1993). Two conceptions of happiness: Contrasts of personal expressiveness (eudaimonia) and hedonic enjoyment. Journal of Personality and Social Psychology, 64(4), 678-691. doi: 10.1037/00223514.64.4.678.
  22. Yakovenko, A. (2025). Psychological well-being of primary school students in a democratic educational system. (Master’s thesis, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, Ukraine).

ЦИТУВАТИ

Dziubenko, O. (2026). Факторна структура психологічного добробуту учнів закладів загальної середньої освіти. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 32(1), 83-91. https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2026.83

Введіть пошуковий запит...

Натисніть Enter, щоб шукати чи ESC, щоб закрити пошук