Open Access 28 травня 2026

Факторна структура складових характеристик психічного здоровя працівників пенітенціарних установ з високим рівнем безпеки та діагностованим рівнем резильєнтності

Отримано 18.12.2025
Доопрацьовано 31.03.2026
Прийнято 28.05.2026
Опубліковано 30.06.2026

Анотація

Збереження психічного здоров’я серед працівників пенітенціарних установ, що працюють у закладах суворого режиму, є надзвичайно важливим питанням через постійний вплив професійних стресогенних факторів, підвищену відповідальність та психологічно напружені умови праці. Мета дослідження полягала в емпіричному вивченні рівня резистентності як ключового ресурсу для підтримання психічного здоров’я серед пенітенціарного персоналу, зайнятого в умовах суворого режиму. У дослідженні взяли участь 2 518 працівників виправних установ з високим рівнем безпеки Державної служби виконання покарань України; дані збиралися онлайн за допомогою Google Forms із використанням 16 стандартизованих психодіагностичних інструментів, а 77 психометричних показників було проаналізовано в SPSS 24.0 із застосуванням процедур стандартизації, непараметричних тестів, дискримінантного аналізу та факторного аналізу. Результати факторного аналізу виявили диференційовану структуру характеристик психічного здоров’я залежно від рівня резистентності. У групі з низькою резистентністю домінуючими факторами були рефлексивна оцінка діяльності (10,249 %), емоційна лабільність (7,152 %) та психологічний захист через регресію (6,339 %). У групі середньої резистентності провідними факторами були наполегливість (9,652%), емоційне виснаження (9,085%), психологічний захист через регресію (6,011%) та інтерналізація у сфері невдач (4,708%). У групі з високим рівнем резистентності ключовими факторами були емоційне виснаження (9,045 %), професійна стійкість (8,653 %) та психологічний захист шляхом заперечення (6,454 %). Отримані результати свідчать про те, що резистентність виступає як диференціюючий параметр, який визначає специфічні конфігурації психічного здоров’я, механізмів психологічного захисту, психологічного благополуччя та професійної стійкості в умовах високого професійного ризику. Проведене дослідження надає комплексну оцінку структурної організації характеристик психічного здоров’я серед працівників пенітенціарної системи, виявляючи ключові закономірності психологічного функціонування в умовах підвищеного професійного ризику. Отримані результати можуть слугувати основою для розробки стратегій підтримки психічного здоров’я та профілактики вигорання для працівників пенітенціарної системи в Україні

установи з посиленим режимом безпеки емоційне виснаження вигорання психологічний захист психологічне благополуччя професійна стійкість

Використані джерела

  1. Adamenko, L.S. (2020). Current approaches to the problem of researching mental resilence. Bulletin of the National University of Defence of Ukraine, 5(58), 5-13. doi: 10.33099/2617-6858-2020-58-5-5-13.
  2. Assonov, D., & Khaustova, O. (2019). Development of the concept of resilience in scientific literature in recent years. Psychosomatic Medicine and General Practice, 4(4), article number e0404219.
  3. Bonanno, G.A., Westphal, M., & Mancini, A.D. (2011). Resilience to loss and potential trauma. Annual Review of Clinical Psychology, 7, 511-535.doi: 10.1146/annurev-clinpsy-032210-104526.
  4. Dykun, V.H., Moroz, V.M., & Stasiuk, V.V. (2023). Methodology for studying the moral and psychological state of military personnel. Kyiv: 7BC.
  5. George, D., & Mallery, P. (2021). IBM SPSS statistics 27 step by step. New York: Taylor & Francis. doi: 10.4324/9781003205333.
  6. Horbachyk, A.P., & Salnikova, S.A. (2008). Data analysis in sociological research using SPSS. Lutsk: Vezha.
  7. Joseph, S., & Linley, P. (Eds.). (2008). Trauma, recovery and growth: Positive psychological perspectives on posttraumatic stress. Hoboken: Wiley.
  8. Karamushka, L.M., Kredentser, O.V., Tereshchenko, K.V., Lagodzinska, V.I., Ivkin, V.M., & Kovalchuk, O.S. (2023). Instruments for assessing staff’s mental health and well-being. Kyiv: Institute of Psychology named after G.S. Kostiuk.
  9. Kokun, O.M., & Melnychuk, T.I. (2023). Resilience handbook: Practical guide. Kyiv: Institute of Psychology named after G.S. Kostiuk.
  10. Kokun, O.M., Pishko, I.O., Lozinska, N.S., Kopanytsia, O.V., Herasymenko, M.V., & Tkachenko, V.V. (2012). Collection of techniques for diagnosis of leadership skills of military students, sergeants and officers. Kyiv: Research Centre of Humanitarian Problems of the Armed Forces of Ukraine.
  11. Lazos, G.P. (2018). Resilience: Conceptualisation of concepts and review of modern research. Actual Problems of Psychology, 3(14), 26-64.
  12. Lepore, S.J., & Revenson, T.A. (2006). Resilience and posttraumatic growth. In L.G. Calhoun & R.G. Tedeschi (Eds.), Handbook of posttraumatic growth (pp. 24-46). New York: Routledge.
  13. Luthans, F., Vogelgesang, G.R., & Lester, P.B. (2006). Developing psychological capital. Human Resource Development Review, 5(1), 25-44. doi: 10.1177/1534484305285335.
  14. Luthar, S.S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience. Development and Psychopathology, 12(4), 857- 885. doi: 10.1017/S0954579400004156.
  15. Neman, R. (2005). APA’s resilience initiative. Professional Psychology: Research and Practice, 36, 227. doi: 10.1037/0735-7028.36.3.227.
  16. Richardson, G.E. (2002). The metatheory of resilience. Journal of Clinical Psychology, 58(3), 307-321. doi: 10.1002/ jclp.10020.
  17. Rutter, M. (1990). Psychosocial resilience and protective mechanisms. In J. Rolf, A. Masten, D. Cicchetti, K.H. Nuechterlein & S. Weintraub (Eds.), Risk and protective factors in psychopathology (pp. 181-214). New York: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511752872.013.
  18. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2004). Posttraumatic growth. Psychological Inquiry, 15(1), 1-18. doi: 10.1207/ s15327965pli1501_01.
  19. Uhryn, O.H. (2017). Psychology of management: Practical guide. Lviv: Lviv State University of Internal Affairs.
  20. World Medical Association. (2013). Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 2191-2194. doi: 10.1001/jama.2013.281053.
  21. Zasiekina, L., & Burtsman, V. (2023). Collective resilience in a shared traumatic reality of psychologists: Experience of Ukraine and best practices of the European Union. Psychological Perspectives, 42, 55-67. doi: 10.29038/2227-1376-2023-42-zas.

ЦИТУВАТИ

Paskevska, Iu. (2026). Факторна структура складових характеристик психічного здоровя працівників пенітенціарних установ з високим рівнем безпеки та діагностованим рівнем резильєнтності. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 32(1), 70-82. https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2026.70

Введіть пошуковий запит...