Подати статтю
Open Access 30 грудня 2025

Колабораційна діяльність як предмет політико-психологічного дослідження: теоретичні підходи

Олександр Лапін
https://doi.org/10.61727/sssppj/2.2025.25
Сторінки: 25-35
Отримано 20.06.2025
Доопрацьовано 18.11.2025
Прийнято 30.12.2025
Опубліковано 13.01.2026

Анотація

Проблема колабораціонізму під час війни залишається нагальною, особливо в контексті сучасних конфліктів, таких як війна Росії проти України. Розуміння психологічних і соціальних механізмів, які призводять до співпраці з окупаційними силами, є ключовим для запобігання таким явищам у майбутньому. Метою дослідження було вивчення феномену колабораціонізму через призму політичної та соціальної психології, а також розробка рекомендацій для попередження колабораціонізму та постконфліктної реабілітації. Дослідження застосувало міждисциплінарний підхід, поєднуючи теоретичні рамки та емпіричні дослідження з психології, кримінології, права та історії для аналізу різних форм колабораціонізму та механізмів, що до них призводять. Аналіз включав ключові психологічні концепції, такі як конформізм, підкорення, групове мислення, деіндивадуація, соціальна ідентичність, дифузія відповідальності, когнітивний дисонанс і диференціальна асоціація, для пояснення того, як індивіди та групи під окупацією можуть почати співпрацювати з ворогом, часто всупереч своїм попереднім цінностям чи інтересам. Особлива увага була приділена ролі освітян, чия колабораційна діяльність може підривати національну безпеку та безперервність громадянської ідентичності. У статті розглянуто механізми, за допомогою яких групова динаміка, авторитет і соціальне навчання сприяють колабораціоністській поведінці, зокрема в контексті триваючої російсько-української війни, що демонструє, як такі явища можуть інституціоналізуватися в окупованих суспільствах. Результати цього дослідження можуть бути використані фахівцями в галузях психології, права та безпеки для розробки стратегій запобігання колабораціонізму та підтримки постконфліктного примирення

групове мислення конформізм деіндивідуація соціальна ідентичність когнітивний дисонанс розсіювання відповідальності диференціальна асоціація

Використані джерела

  1. Ai, Y., Ismail, R., & Chong, S.T. (2024). A study of the bystander effect in different helping situations. Social Psychology and Society, 15(1), 127-136. doi: 10.17759/sps.2024150108.
  2. Aronson, E. (1972). The social animal. London: The Gresham Press.
  3. Asch, S.E. (1955). Opinions and social pressure. Scientific American, 193(5), 31-35. doi: 10.1038/scientificamerican1155-31.
  4. Bliuc, A.-M., & Muntele-Hendreș, D. (2025). Narratives of moral superiority in the context of war in Ukraine: Justifying pro-Russian support through social creativity and moral disengagement. British Journal of Social Psychology, 64, article number e12878. doi: 10.1111/bjso.12878.
  5. Brook, T. (2005). Collaboration: Japanese agents and local elites in wartime China. Cambridge: Harvard University Press.
  6. Brown, M. (2024). War and decision making: An in-depth analysis of factors influencing strategic choices. Retrieved from https://www.academia.edu/125758985/War_and_Decision_Making_An_In_Depth_Analysis_of_Factors_Influencing_Strategic_Choices.
  7. Criminal Code of Ukraine. (2001, April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
  8. Crutchfield, R.S. (1955). Conformity and character. American Psychologist, 10(5), 191-198. doi: 10.1037/h0040237.
  9. Darley, J.M., & Latane, B. (1968). Bystander intervention in emergencies: Diffusion of responsibility. Journal of Personality and Social Psychology, 8(4), 377-383. doi: 10.1037/h0025589.
  10. Deutsch, M., & Gerard, H.B. (1955). A study of normative and informational social influences upon individual judgment. The Journal of Abnormal and Social Psychology, 51(3), 629-636. doi: 10.1037/h0046408.
  11. Djakovic, N., & Rowlands, M.T. (2024). Differential association theory, the dark triad of personality and the prediction of antisocial behaviour. Psychiatry, Psychology and Law. doi: 10.1080/13218719.2024.2404837.
  12. Dzhuzha, O., Vasylevych, V., & Tychyna, D. (2023). Collaborationism as an object of criminological research. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 28(1), 33-43. doi: 10.56215/naia-herald/1.2023.33.
  13. Festinger, L., & Carlsmith, J.M. (1959). Cognitive consequences of forced compliance. The Journal of Abnormal and Social Psychology, 58, 203-210. 
  14. Festinger, L., Riecken, H.W., & Schachter, S. (1956). When prophecy fails. Minneapolis: University of Minnesota Press.
  15. Geneva Convention Relative to the Protection of Civilian Persons in Time of War. (1950, October). Retrieved from https://www.refworld.org/legal/agreements/icrc/1949/en/32227.
  16. Gordon, B.N. (1980). Collaborationism in France during the Second World War. London: Cornell University Press.
  17. Hagen, E.E. (1962). On the theory of social change: How economic growth begins. Homewood: Dorsey Press.
  18. Haritos-Fatouros, M. (1989). The official torturer: A learning model for obedience to the authority of violence. Journal of Applied Social Psychology, 18(13), 1107-1120. doi: 10.1111/j.1559-1816.1988.tb01196.x.
  19. Hoffmann, S. (1968). Collaborationism in France during World War II. The Journal of Modern History, 40(3), 375-395. doi: 10.1086/240209.
  20. Jackson, J. (2003). France: The dark years, 1940–1944. Oxford: Oxford University Press.
  21. Janis, I.L. (1972). Victims of groupthink: A psychological study of foreign-policy decisions and fiascoes. Boston: Houghton Mifflin.
  22. Kalyvas, S.N. (2008). Collaboration in comparative perspective. European Review of History: Revue Européenne D’histoire, 15(2), 109-111. doi: 10.1080/13507480801931036.
  23. Khadka, C. (2024). Social identity theory and group behavior.  TUTA Journal, 12(1), 105-120. doi: 10.3126/tutaj.v12i1.74063.
  24. Law of Ukraine No. 2145-VIII “On Education”. (2017, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
  25. Le Bon, G. (1896). The crowd: A study of the popular mind. New York: Macmillan.
  26. McDermott, R. (2015). Political psychology and international conflict. Ann Arbor: University of Michigan Press. doi: 10.1002/9781118900772.etrds0256.
  27. Milgram, S. (1963). Behavioral study of obedience. The Journal of Abnormal and Social Psychology, 67, 371-378. doi: 10.1037/h0040525.
  28. Paulus, P.B., & Kenworthy, J.B. (2025). Deindividuation: The role of self-awareness and norms in disinhibited behavior and their relevance to crowd behavior. In Research handbook on social influence (pp. 258-273). USA: San Diego State University. doi: 10.4337/9781035309672.00026.
  29. Petersen, R.D. (2001). Resistance and rebellion: Lessons from Eastern Europe. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511612725.
  30. Rose, G. (2010). How wars end: Why we always fight the last battle. New York: Simon & Schuster.
  31. Sherif, M. (1935). A study of some social factors in perception. New York: Archives of Psychology.
  32. Staub, E. (1992). The roots of evil: The psychological origins of genocide and other forms of group violence. Cambridge: Cambridge University Press.
  33. Sutherland, E.H. (1947). Principles of criminology. The United States of America: Lippincott.
  34. Tajfel, H., & Turner, J.C. (1986). The social identity theory of intergroup behavior. In S. Worchel & W.G. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7-24). Chicago: Nelson Hall.
  35. Tarde, G. (1903). The laws of imitation. New York: Henry Holt and Company.
  36. Turchyn, R. (2025). Collaborationism under martial law in Ukraine: Certain problems and ways to overcome them. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1, 71-75. doi: 10.24144/2788-6018.2025.01.10.
  37. Ward, J.M. (2008). Legitimate collaboration: The administration of Santo Tomas Internment Camp and its histories, 1942–2003. Pacific Historical Review, 77(2), 159-201. doi: 10.1525/phr.2008.77.2.159.
  38. Zimbardo, P.G. (1969). The human choice: Individuation, reason, and order versus deindividuation, impulse and chaos. In W.J. Arnold & D. Levine (Eds.), Nebraska symposium on motivation (pp. 237-307). Lincoln: University of Nebraska Press.

ЦИТУВАТИ

Lapin, O. (2025). Колабораційна діяльність як предмет політико-психологічного дослідження: теоретичні підходи. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(2), 25-35. https://doi.org/10.61727/sssppj/2.2025.25

Введіть пошуковий запит...

Натисніть Enter, щоб шукати чи ESC, щоб закрити пошук