Подати статтю
Open Access 30 грудня 2025

(Само)регуляція психоемоційного стану студентами університету

Ольга Коробанова
Єлизавета Герасименко
https://doi.org/10.61727/sssppj/2.2025.44
Сторінки: 44-53
Отримано 03.06.2025
Доопрацьовано 28.10.2025
Прийнято 30.12.2025
Опубліковано 13.01.2026

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення впливу зайнятості студентів на їх психоемоційний стан і ефективність (само)регуляції в умовах воєнного часу, оскільки це дозволяє виявити різницю в рівнях тривожності, стресу та благополуччя між працюючими і непрацюючими студентами. Метою статті було емпірично дослідити психоемоційний стан студентів, порівнявши дві категорії студентів  – непрацюючих і тих, хто поєднує роботу з навчанням. Для збору емпіричних даних було використано особистісну шкалу прояву тривоги Дж. Тейлор (MAS), шкалу задоволеності життям Е. Дінера (SWLS), шкалу сприйнятого стресу (PSS), Шкалу психічного благополуччя Ворик-Единбург (WEMWBS) та анкетування для збору відомостей, важливих для інтерпретації отриманих результатів. У дослідженні було виявлено, що працюючі студенти мають вищий рівень тривожності (середнє значення M = 33,31), проте більш різноманітні індивідуальні показники цього стану. Їхні середні оцінки психічного благополуччя (M= 33,90) та суб’єктивного благополуччя (M = 21,81) дещо вищі, ніж у непрацюючих студентів (M = 30,30 і M = 19,70 відповідно), хоча останні краще контролюють стрес (PSS: M=21,25 у непрацюючих і M=23,31 у працюючих). Працюючі студенти схильні до більш високого рівня стресу, проте ефективніше регулюють свій психоемоційний стан. Загалом, попри підвищений стрес, вони продемонстрували вищий рівень психічного благополуччя, задоволеності життям і нижчий рівень тривоги. Дослідження також показало, що працюючі студенти, незважаючи на високий рівень стресу, мають більш розвинуті навички самоорганізації та адаптації до навчального процесу. Це засвідчило про важливість розвитку стратегій стресостійкості та психоемоційної регуляції для підтримки їхнього благополуччя. Проведене дослідження дозволяє комплексно оцінити поточний психоемоційний стан студентів залежно від їх зайнятості та виявити як можливі ризики, пов’язані з перевантаженням, так і більш ефективну (само)регуляцію ними свого психоемоційного стану

зайнятість студентів тривожність стрес психічне благополуччя стратегії стресостійкості

Використані джерела

  1. Abdul Aziz, A., Hasbullah, H., & Shafie, Z. (2024). Academic stress and psychological well-being among university students. International Journal of Mental Health and Wellness, 9(54), 212-222. doi: 10.35631/IJEPC.954016.
  2. Bondarenko, A.F., Fedko, S.L., Volkova, O.O., Parasiei-Hocher, A., Kucherovska, N., Korobanova, O.L., & Kychkyruk, T.V. (2022). The problem of anxiety among Ukrainian students on remote learning during covid-19 pandemic. Wiadomosci Lekarskie, 8(75), 1844-1848. doi: 10.36740/WLek202208105.
  3. Hudimova, A. (2021). Behavioral patterns of social media users as a condition for their psychological well-being. (Doctoral thesis, I.I. Mechnikov Odesa National University, Odesa, Ukraine).
  4. Hural, I., Osypchuk, M., & Smolovyk, L. (2014). Combining study and work by full-time students: Motives, status, problems. Obriyi, 2(39), 41-48.
  5. Kokun, O.M., Pishko, I.O., Lozinska, N.S., Kopanytsya, O.V., & Malkhazov, O.R. (2011). Collection of methods for diagnosing the psychological readiness of military personnel of military service under contract for activities as part of peacekeeping units: Methodological manual. Kyiv: Research and Development Center of the Armed Forces of Ukraine.
  6. Korobanova, O., Korylchuk, N., Burlieiev, O., Romash, I., Dzivak, K., Blyzniuk, M., & Tymkiv, I. (2025). Training methods for correction of behavioral rigidity in medical students during lifestyle changes. Wiadomości Lekarskie, 9, 1821-1830. doi: 10.36740/WLek/212520.
  7. Kuswanto, H. (2025). The impact of academic stress on psychological well-being with life-college balance as a moderating variable for students in Jakarta. Journal of Psychological Studies, 6(1), 260-265. doi: 10.59141/jiss.v6i1.1597.
  8. Kyselov, V., & Balashov, D. (2023). Organization and implementation of student leisure in distance learning. Education. Innovation. Practice, 11(5), 26-30. doi: 10.31110/2616-650X-vol11i5-004.
  9. Majerová, N., & Sokolová, L. (2025). Well-being and academic stress in higher education students: Interview and diary study. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being, 20(1), article number 2602369. doi: 10.1080/17482631.2025.2602369.
  10. Morochylo, N.M., & Sereda, H.V. (2020). Research and prevention of emotional burnout in university students. Bulletin of the Student Scientific Society of Vasyl Stus Donetsk National University, 1(12), 237-241.
  11. National Commission for the Protection of Human Subjects of Biomedical and Behavioral Research. (1979). The Belmont report: Ethical principles and guidelines for the protection of human subjects of research. Retrieved from https://web.archive.org/web/20120426013513/http://ohsr.od.nih.gov/guidelines/belmont.html.
  12. Olefir, V., & Bosnyuk, V. (2024). Adaptation of the Ukrainian version of E. Diener’s Life Satisfaction Scale. Science and Education, 2, 64-72. doi: 10.24195/2414-4665-2024-2-9.
  13. Pérez-Jorge, D., Boutaba-Alehyan, M., González-Contreras, A.I., & Pérez-Pérez, I. (2025). Examining the effects of academic stress on student well-being in higher education. Humanities and Social Sciences Communications, 12, article number 449. doi: 10.1057/s41599-025-04698-y.
  14. Podhornova, A., & Tserkovna, O. (2024). Chronic stress and its impact on the body of students. In Proceedings of the MNL conferences (pp. 436-437). Kharkiv: MNL Conferences.
  15. Samaratunga, M., Kamardeen, I., & Chathurangi, B.N.M. (2025). Work-study conflict stressors and impacts: A cross-disciplinary analysis of built environment undergraduates. Buildings, 15(6), article number 973. doi: 10.3390/buildings15060973.
  16. Serohina, I.Yu. (2010). Formation of self-organization of educational activities of university students. Pedagogy of Higher and Secondary Schools, 30, 118-123. doi: 10.31812/educdim.4818.
  17. Shpak, M. (2021). Psychoemotional state of students in distance learning conditions. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”, 4, 115-121. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2021-4-15.
  18. Tsyhanchuk, T. (2017). Emotional intelligence in the structure of students’ stress resistance. Scientific Bulletin of V.O. Sukhomlynsky Mykolaiv National University. Psychological Science, 2(18), 200-294.
  19. Vasylenko, I.S. (2013). Methods and techniques of self-regulation of psycho-emotional states of student athletes. Problems of Extreme and Crisis Psychology, 14(1), 41-48.
  20. Veldbrekht, O., & Tavrovetska, N. (2022). Perceived Stress Scale (PSS-10): Adaptation and testing in wartime conditions. Journal of Contemporary Psychology, 2, 16-27. doi: 10.26661/2310-4368/2022-2-2.
  21. Vlasenko, I.A., Furman, V.V., Reva, O.M., & Kanyuka, I.O. (2022). Psychological health of student youth. Vinnytsya: TVORY.

ЦИТУВАТИ

Korobanova, O., & Herasymenko, Ye. (2025). (Само)регуляція психоемоційного стану студентами університету. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(2), 44-53. https://doi.org/10.61727/sssppj/2.2025.44

Введіть пошуковий запит...

Натисніть Enter, щоб шукати чи ESC, щоб закрити пошук