Подати статтю
Open Access 24 червня 2025

Ера цифрової трансформації: вплив кібербезпеки на ментальне здоров’я в організаціях

Олег Старовойтенко
https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2025.06
Сторінки: 6-15
Отримано 04.03.2025
Доопрацьовано 17.05.2025
Прийнято 24.06.2025

Анотація

Цифрова трансформація робочих місць глибоко вплинула на організації по всьому світу, запровадивши не лише нові можливості для підвищення ефективності, але й значні психологічні та психосоціальні ризики для працівників. Хоча кібербезпека традиційно розглядається як технічна проблема, вона все частіше створює виклики для психічного здоров’я як для ІТ-фахівців, так і для загального персоналу, особливо в контексті віддаленої роботи та складних протоколів безпеки. Це дослідження мало на меті визначити та систематизувати загальні проблеми психічного здоров’я, пов’язані з кіберзагрозами в організаційному середовищі, а також дослідити життєздатні стратегії для їх запобігання та пом’якшення. Поєднуючи огляд літератури з цільовим емпіричним опитуванням, було запропоновано погляд на взаємозв’язок між кібербезпекою та благополуччям працівників. Учасники дослідження, які не були фахівцями з кібербезпеки, мали завдання реагувати на кіберзагрози, що дозволило їм отримати унікальне уявлення про психологічне навантаження, пов’язане з такими обов’язками. Використовуючи індуктивний якісний аналіз і статистичну оцінку за шкалою Лайкерта, дослідження показало, що системні заходи на організаційному рівні – такі як чітка політика кібербезпеки, справедливе реагування на порушення і відповідне навчання – сприймаються як більш ефективні для підтримки психічного здоров’я, ніж індивідуальні служби психологічної підтримки. Ці висновки підкреслили нагальну потребу розглядати кібербезпеку не лише як технічний виклик, а й як ключову психосоціальну проблему. Дослідження є внеском у розвиток кіберпсихології та пропонує практичні рекомендації щодо підвищення як цифрової, так і психологічної стійкості в сучасних організаціях

технострес кіберзагроза емоційний стрес вигорання інформаційне навантаження

Використані джерела

  1. American Sociological Association’s Code of Ethics. (1997). Retrieved from https://www.asanet.org/about/ethics/.
  2. Arora, S., & Hastings, J.D. (2024). A survey-based quantitative analysis of stress factors and their impacts among cybersecurity professionals. In Proceedings of the 58th annual Hawaii international conference on system sciences (pp. 6161-6160). Waikoloa Village: Hilton. doi: 10.48550/arXiv.2409.12047.
  3. Atrian, A., & Ghobbeh, S. (2023). Technostress and job performance: Understanding the negative impacts and strategic responses in the workplace. ArXiv.. doi: 10.48550/arXiv.2311.07072.
  4. Ayyagari, R., Grover, V., & Purvis, R. (2011). Technostress: Technological antecedents and implications. MIS Quarterly, 35(4), 831-858. doi: 10.2307/41409963.
  5. Blau, P.M. (1964). Justice in social exchange. Sociological Inquiry, 34(2), 193-206. doi: 10.1111/j.1475-682X.1964. tb00583.x.
  6. Boss, S.R., Galletta, D.F., Lowry, P.B., Moody, G.D., & Polak, P. (2015). What do users have to fear? Using fear appeals to engender threats and fear that motivate protective security behaviors. MIS Quarterly, 39(4), 837-864. doi: 10.25300/MISQ/2015/39.4.5.
  7. Brod, C. (1984). Technostress: The human cost of the computer revolution. Boston: Addison-Wesley.
  8. Cheng, L., Li, Y., Li, W., Holm, E., & Zhai, Q. (2013). Understanding the violation of IS security policy in organisations: An integrated model based on social control and deterrence theory. Computers & Security, 39, 447-459. doi: 10.1016/j.cose.2013.09.009.
  9. D’Arcy, J., Herath, T., & Shoss, M.K. (2014). Understanding employee responses to stressful information security requirements: A coping perspective. Journal of Management Information Systems, 31(2), 285-318. doi: 10.2753/ MIS0742-1222310210.
  10. Demerouti, E., Bakker, A.B., Nachreiner, F., & Schaufeli, W.B. (2001). The job demands-resources model of burnout. Journal of Applied Psychology, 86(3), 499-512. doi: 10.1037/0021-9010.86.3.499.
  11. Greenberg, J. (1987). A taxonomy of organisational justice theories. Academy of Management Review, 12(1), 9-22. doi: 10.5465/amr.1987.4306437.
  12. Hadlington, L. (2017). Human factors in cybersecurity; examining the link between internet addiction, impulsivity, attitudes towards cybersecurity, and risky cybersecurity behaviours. Heliyon, 3(7), article number e00346. doi: 10.1016/j.heliyon.2017.e00346.
  13. Herath, T., & Rao, H.R. (2009). Protection motivation and deterrence: A framework for security policy compliance in organisations. European Journal of Information Systems, 18(2), 106-125. doi: 10.1057/ejis.2009.6.
  14. Ifinedo, P. (2012). Understanding information systems security policy compliance: An integration of the theory of planned behavior and the protection motivation theory. Computers & Security, 31(1), 83-95. doi: 10.1016/j.cose.2011.10.007.
  15. Ihnatenko, K., & Sadzaglishvili, S. (2023). The digitalization of social services in response to the war in Ukraine. Social Work and Education, 10(3), 282-291. doi: 10.25128/2520-6230.23.3.2.
  16. Ivanova, O.S., Kit, N., & Storozhyk, M. (2024). Philosophy of education in the context of digital transformation of public life. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 12(1), 141-148. doi: 10.31548/ hspedagog15(1).2024.141-148.
  17. Johnston, A.C., Söllner, M., McBride, M., & Carter, L. (2016). Dispositional and situational factors: Influences on information security policy violations. European Journal of Information Systems, 25(3), 231-251. doi: 10.1057/ ejis.2015.15.
  18. Karasek, R.Jr. (1979). Job demands, job decision latitude, and mental strain: Implications for job redesign. Administrative Science Quarterly, 24(2), 285-308. doi: 10.2307/2392498.
  19. Khadzhyradieva, S., Todorova, M., Staikutsa, S., Tsybukh, L., & Lukiianchuk, A. (2024). Analysis of cyber-psychological protection programs in the education system: Role, limitations, and prospects. Salud, Ciencia y Tecnología – Serie de Conferencias, 3, article number 648. doi: 10.56294/sctconf2024.648.
  20. Molino, M., Ingusci, E., Signore, F., Manuti, A., Giancaspro, M.L., Russo, V., & Cortese, C.G. (2020). Wellbeing costs of technology use during Covid-19: The role of psychological detachment, technostress, and burnout. Sustainability, 12(15), article number 5911. doi: 10.3390/su12155911.
  21. Moore, P.V., Upchurch, M., & Whittaker, X. (2018). Humans and machines at work: Monitoring, surveillance and automation in contemporary capitalism. Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-319-58232-0.
  22. Nurse, J.R.C., Williams, N., Collins, E., Panteli, N., Blythe, J., & Koppelman, B. (2021). Remote working pre- and post-COVID-19: An analysis of new threats and risks to security and privacy. In HCI international 2021 – posters. Communications in computer and information science (pp. 583-590). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-03078645-8_74.
  23. Posey, C., Bennett, R.J., & Roberts, T.L. (2011). Understanding the mindset of the abusive insider: An examination of insiders’ causal reasoning following internal security changes. Computers & Security, 30(6-7), 486-497. doi: 10.1016/j.cose.2011.05.002.
  24. Ragu-Nathan, T.S., Tarafdar, M., Ragu-Nathan, B.S., & Tu, Q. (2008). The consequences of technostress for end users in organisations: Conceptual development and empirical validation. Information Systems Research, 19(4), 417-433. doi: 10.1287/isre.1070.0165.
  25. Rhee, H.-S., Kim, C., & Ryu, Y.U. (2009). Self-efficacy in information security: Its influence on end users’ information security practice behavior. Computers & Security, 28(8), 816-826. doi: 10.1016/j.cose.2009.05.008.
  26. Rogers, R.W. (1975). A protection motivation theory of fear appeals and attitude change. The Journal of Psychology, 91(1), 93-114. doi: 10.1080/00223980.1975.9915803.
  27. Safa, N.S., & Von Solms, R. (2016). An information security knowledge sharing model in organisations. Computers in Human Behavior, 57, 442-451. doi: 10.1016/j.chb.2015.12.037.
  28. Salanova, M., Llorens, S., & Cifre, E. (2013). The dark side of technologies: Technostress among users of information and communication technologies. International Journal of Psychology, 48(3), 422-436. doi: 10.1080/00207594.2012.680460.
  29. Söllner, M., Hoffmann, A., & Leimeister, J.M. (2016). Why different trust relationships matter for information systems users. European Journal of Information Systems, 25(3), 274-287. doi: 10.1057/ejis.2015.17.
  30. Sonnentag, S., Dormann, C., & Demerouti, E. (2010). Not all days are created equal: The role of daily job demands and resources for employee well-being. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/254880606_ Not_all_days_are_created_equal_The_concept_of_state_work_engagement.
  31. Spagnoli, P., Molino, M., Molinaro, D., Giancaspro, M.L., Manuti, A., & Russo, V. (2020). Workaholism and technostress during the COVID-19 emergency: The crucial role of the leaders on remote working. Frontiers in Psychology, 11, article number 620310. doi: 10.3389/fpsyg.2020.620310.
  32. Tarafdar, M., Cooper, C.L., & Stich, J.F. (2019). The technostress trifecta – techno eustress, techno distress and design: Theoretical directions and an agenda for research. Information Systems Journal, 29(1), 6-42. doi: 10.1111/isj.12169.
  33. Vasilenko, M., Novikov, V., Rachuk, V., & Slatvinska, V. (2020). Cybersecurity in the manifestations of risks during the pandemic period: Сondition and genesis. Bulletin of Cherkasy State Technological University, 25(3), 30-39. doi: 10.24025/2306-4412.3.2020.214774.

ЦИТУВАТИ

Starovoitenko, O. (2025). Ера цифрової трансформації: вплив кібербезпеки на ментальне здоров’я в організаціях. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(1), 6-15. https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2025.06

Введіть пошуковий запит...

Натисніть Enter, щоб шукати чи ESC, щоб закрити пошук