Роль усвідомленості у подоланні досвіду війни: аналіз емпіричних даних
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена пошуком особистісних захисних факторів, які забезпечують пом’якшувальний ефект та сприяють посттравматичному зростанню особистості в умовах війни. У статті аналізувались емпіричні дані щодо ролі усвідомленості у подоланні досвіду війни. Емпіричні дані були зібрані за допомогою шкал «Особиста сила» та «Цінність життя» опитувальника посттравматичного зростання, а також опитування «Здоровий спосіб життя українців під час війни». Вибірка дослідження становила 6042 респонденти (60 % чоловіків і 40 % жінок, середній вік = 37,9 року; мінімальний = 16, максимальний = 77 років). Дані збиралися за допомогою Google Forms (кінець 2023 – початок 2024 року). Результати показали, що динаміка позитивних особистісних змін у воєнний час пов’язана з такими соціально-демографічними факторами, як стать, вік, рівень освіти, місце проживання, життєва ситуація та дохід. Так, жінки частіше демонструють підвищене відчуття особистої сили та вищу цінність життя порівняно з чоловіками. Молодь віком від 16 до 25 років та дорослі віком 50 років і старші виявляються більш стійкими до переживань воєнного часу, ніж інші вікові групи. Особи з вищою освітою частіше демонструють високий рівень позитивних внутрішніх змін. Найнижчі показники посттравматичного зростання спостерігаються серед мешканців прифронтових зон та окупованих територій порівняно з тими, хто перебуває за кордоном або мешкає у західних регіонах України. Люди, які проживають у розширених сім’ях, з дитиною/дітьми чи з партнером, демонструють більше потенціалу для посттравматичного зростання, ніж ті, хто живе сам. Крім того, показники «особистої сили» зростають із рівнем доходу. Особистісні показники посттравматичного зростання у більшості респондентів перебувають на середньому рівні, що дозволяє зосередитися на формуванні нових звичок для покращення здоров’я та благополуччя в умовах війни
Використані джерела
[1] Bharti, T., Mishra, N., & Ojha, S.C. (2023). Mindfulness and subjective well-being of Indian university students: Role of resilience during COVID-19 pandemic. Behavioral Sciences, 13(5), article number 353. doi: 10.3390/ bs13050353.
[2] Dvornyk, M., Lazorenko, B., Larina, T., Hromova, H., Pohorilska, N., Savinov, V., Hundertailo, Y., & Hundertailo, Y. (2024). Healthy lifestyle of Ukrainians during war: Primary analysis of survey data. Psychological Prospects Journal, 43, 80102. doi: 10.29038/2227-1376-2024-43-dvo.
[3] Fischer, J., Farny, S., Abson, D.J., Zeidler, V.Z., von Salisch, M., Schaltegger, S., Martín-López, B., Temperton, V.M., & Kümmerer, K. (2024). Mainstreaming regenerative dynamics for sustainability. Nature Sustainability, 7(12), 964-972. doi: 10.1038/s41893-024-01368-w.
[4] Gu, Y., Lin, X., Yu, W., & Liu, Y. (2024). Brief mindfulness intervention attenuates self-serving bias rather than boosts self-enhancement. Current Psychology, 43(12), 24960-24968. doi: 10.1007/s12144-024-06174-3.
[5] Kabat-Zinn, J. (1982). An outpatient program in behavioral medicine for chronic pain patients based on the practice of mindfulness meditation: Theoretical considerations and preliminary results. General Hospital Psychiatry, 4(1), 3347. doi: 10.1016/0163-8343(82)90026-3.
[6] López-Ramón, M.F., Moreno-Campos, V., Alonso-Esteban, Y., Navarro-Pardo, E., & Alcantud-Marín, F. (2023). Mindfulness interventions and surveys as tools for positive emotional regulation during COVID-19: A scoping review. Mindfulness, 14(11), 2583-2601. doi: 10.1007/s12671-023-02234-0.
[7] Lorenzini, J.A., Wong-Parodi, G., & Garfin, D.R. (2023). Associations between mindfulness and mental health after collective trauma: results from a longitudinal, representative, probability-based survey. Anxiety, Stress, & Coping, 37(3), 361-378. doi: 10.1080/10615806.2023.2267454.
[8] McMahan, D.L., & Braun, E. (Eds.). (2017). Meditation, Buddhism, and Science. New York: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780190495794.001.0001.
[9] Phong, C.T. (2024). Awakening from within: An exploration of self-healing through Buddhist approach. Journal of Spirituality in Mental Health, 1-29. doi: 10.1080/19349637.2024.2361666.
[10] Schmiedeler, S., Reichhardt, A., Schneider, L., & Niklas, F. (2023). Trait mindfulness, self-efficacy, and coping strategies during COVID-19. Anxiety, Stress, & Coping, 36(6), 674-689. doi: 10.1080/10615806.2022.2159947.
[11] Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1-18. doi: 10.1207/s15327965pli1501_01.
[12] The Declaration of Helsinki. (1975). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/ declaration-of-helsinki/.
[13] Zubovskiy, D. (2018). Adaptation and appropriation of the Ukrainian version of the “Posttraumatic growth inventory” methodic. Psychological Journal, 4(7), 121-135. doi: 10.31108/1.2018.7.17.8.