Психологічні механізми впливу дезінформації та фейкових новин на формування громадської думки щодо української євроінтеграції: аналіз російської пропаганди
Анотація
Метою дослідження було вивчення психологічних механізмів впливу дезінформації та фейкових новин на формування громадської думки щодо процесу євроінтеграції України, з особливим акцентом на аналіз російської пропаганди. Методологія дослідження включала аналіз наративів російської пропаганди через основні ЗМІ та соціальні мережі за конкретними критеріями; опитування громадян України щодо впливу дезінформації та визначення психологічних механізмів, за допомогою яких дезінформація впливає на формування громадської думки. Дослідження охоплює психологічні аспекти маніпуляції суспільною свідомістю, а саме використання страхів, стереотипів та емоцій для дискредитації євроінтеграційного курсу. Основними завданнями стали аналіз способів розповсюдження фейкових новин, визначення ключових меседжів пропаганди, дослідження сприйнятливості різних груп населення до таких інформаційних впливів. Емпіричні дані були зібрані через опитування, що дозволило виявити стратегії дезінформації та їх вплив на різні верстви суспільства. Результати дослідження показали, що російська пропаганда активно використовувала емоційно забарвлені фейкові новини для маніпулювання настроями громадськості, що особливо ефективно діяло на аудиторії з низьким рівнем медіаграмотності. Такі маніпуляції призводили до формування негативного ставлення до євроінтеграції та створення соціальної напруги. Значення отриманих результатів полягало у глибшому розумінні впливу дезінформації на громадську думку, що було важливим для розробки стратегій протидії пропаганді та підвищення медіаграмотності населення
Використані джерела
[1] Anthony, A., & Moulding, R. (2019). Breaking the news: Belief in fake news and conspiracist beliefs. Australian Journal of Psychology, 71(2), 154-162. doi: 10.1111/ajpy.12233.
[2] Baptista, J., Correia, E., Gradim, A., & Piñeiro-Naval, V. (2021). The influence of political ideology on fake news belief: The Portuguese case. Publications, 9(2), article number 23. doi: 10.3390/publications9020023.
[3] Barabash, I., Serdiuk, O., & Steshenko, V. (2020). Ukraine in European human rights regime: Breaking Path Dependence from Russia. In D. Ramiro Troitiño, T. Kerikmäe, R. de la Guardia & G. Pérez Sánchez (Eds.), The EU in the 21st century (pp. 247-270). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-38399-2_14.
[4] Behind the scenes of “scrolling”: A study of propaganda in the Ukrainian TikTok segment. (2024). Retrieved from https://detector.media/infospace/article/226077/2024-04-29-za-lashtunkamy-skrolingu-doslidzhennyapropagandy-v-ukrainskomu-segmenti-tiktoku/.
[5] Bondielli, A., Dell’Oglio, P., Lenci, A., Marcelloni, F., & Passaro, L. (2024). Dataset for multimodal fake news detection and verification tasks. Data in Brief, 54, article number 110440. doi: 10.1016/j.dib.2024.110440.
[6] Brisola, A., & Doyle, A. (2019). Critical information literacy as a path to resist “Fake News”: Understanding disinformation as the root problem. Open Information Science, 3(1), 274-286. doi: 10.1515/opis-2019-0019.
[7] Calero Valdez, A. (2020). Human and algorithmic contributions to misinformation online – Identifying the culprit. In C. Grimme, M. Preuss, F. Takes & A. Waldherr (Eds.), Disinformation in open online media (pp. 3-15). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-39627-5_1..
[8] Calero Valdez, A., & Ziefle, M. (2019). Believability of news. In S. Bagnara, R. Tartaglia, S. Albolino, T. Alexander & Y. Fujita (Eds.), Proceedings of the 20th congress of the international ergonomics association (pp. 469-477). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-96077-7_50.
[9] Dabbous, A., Aoun Barakat, K., & de Quero Navarro, B. (2021). Fake news detection and social media trust: A cross-cultural perspective. Behaviour & Information Technology, 41(14), 2953-2972. doi: 10.1080/0144929X.2021.1963475.
[10] De Oliveira Souza, L., & De Loiola. Araújo, J. (2022). Fake news phenomenon: Formation of beliefs under pragmatic optics and mathematical education. Acta Scientiae, 24(1), 30-56. doi: 10.17648/acta.scientiae.6602.
[11] Dyduch, J., & Góra, M. (2024). Polish reactions to Russian aggression against Ukraine. In A. Mihr & C. Pierobon (Eds.), Polarization, shifting borders and liquid governance (pp. 301-319). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3031-44584-2_18.
[12] Gjerazi, B., & Skana, P. (2023). Impact of politically motivated fake news on public opinion: A case study of deliberate dissemination of disinformation. Balkan Social Science Review, 22(22), 365-383. doi: 10.46763/ BSSR232222365g.
[13] Guo, Q., Kang, Z., Tian, L., & Chen, Z. (2023). TieFake: Title-text similarity and emotion-aware fake news detection. In 2023 international joint conference on neural networks (pp. 1-7). Gold Coast: IEEE. doi: 10.1109/ IJCNN54540.2023.10191858.
[14] Hansen, I., & Lim, D. (2018). Doxing democracy: Influencing elections via cyber voter interference. Contemporary Politics, 25(2), 150-171. doi: 10.1080/13569775.2018.1493629.
[15] Hartwig, K., Doell, F., & Reuter, C. (2024). The landscape of user-centered misinformation interventions – A systematic literature review. Association for Computing Machinery, 56(11), article number 292. doi: 10.1145/3674724.
[16] Hasiuk, I., Darmanska, I., Mashkina, L., Pehota, O., & Savchenko, M. (2022). European integration and the reform of the Ukrainian educational sector. Public Policy and Administration, 21(4), 437-450. doi: 10.13165/VPA-22-21-4-07.
[17] Ibrishimova, M.D., & Li, K.F. (2020). A machine learning approach to fake news detection using knowledge verification and natural language processing. In L. Barolli, H. Nishino, H. Miwa (Eds.), Advances in Intelligent Networking and Collaborative Systems (pp. 223-234). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-29035-1_22.
[18] Kobernjuk, A., & Kasper, A. (2021). Normativity in the EU’s approach towards disinformation. TalTech Journal of European Studies, 11(1), 170-202. doi: 10.2478/bjes-2021-0011.
[19] Lim, X.J., Quach, S., Thaichon, P., Cheah, J.H., & Ting, H. (2024). Fact or fake: Information, misinformation and disinformation via social media. Journal of Strategic Marketing, 32(5), 659-664. doi: 10.1080/0965254X.2024.2306558.
[20] Martín García, A., & Buitrago, A. (2022). Professional perception of the journalistic sector about the effect of disinformation and fake news in the media ecosystem. Scientific Journal of Communication and Emerging Technologies, 21(1). doi: 10.7195/ri14.v21i1.1933.
[21] Maschmeyer, L., Abrahams, A., Pomerantsev, P., & Yermolenko, V. (2023). Donetsk don’t tell – ‘hybrid war’ in Ukraine and the limits of social media influence operations. Journal of Information Technology & Politics, 1-16. doi: 10.1080/19331681.2023.2211969.
[22] Miller, S., Menard, P., & Bourrie, D. (2024). I’m not fluent: How linguistic fluency, new media literacy, and personality traits influence fake news engagement behavior on social media. Information & Management, 61(2), article number 103912. doi: 10.1016/j.im.2023.103912.
[23] Muriel-Torrado, E., & Pereira, D.B. (2020). Relations between the concepts of disinformation and the Fogg Behavior Model. In R. Mugnaini (Ed.), Data and information in online environments (pp. 147-163). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-50072-6_12.
[24] Obadă, D., & Dabija, D. (2022). “In flow”! Why do users share fake news about environmentally friendly brands on social media? International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(8), article number 4861. doi: 10.3390/ijerph19084861.
[25] Russia is constantly generating fake news about Ukraine’s leaders. Olena Zelenska has already “bought” Cartier jewelry for $1 million. This time, she bought a Bugatti with money from US aid. Wired investigated this disinformation case. (2024). Retrieved from https://forbes.ua/svit/zelenska-bugatti-feyk-rosiyskoipropagandi-10072024-22297.
[26] Russia’s propaganda machine in the United States. How Russian disinformation influences Republican sabotage of aid to Ukraine and discredits it in the eyes of Americans. (2024). Retrieved from https://forbes.ua/svit/ rosiyski-troli-ne-splyat-propagandistska-mashina-rosii-aktivno-shirit-dezinformatsiyu-shchob-nalashtuvatiamerikantsiv-proti-ukraini-eksklyuziv-wp-09042024-20428.
[27] Savchuk, M., & Myroniuk, A. (2024). Talking points, memes, “fake registry and dopa-reality”: How the kremlin’s contractor agency operates with disinformation. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-kremldezinformatsiya-asd-hambashydze/33121898.html.
[28] Schaewitz, L., & Krämer, N.C. (2020). Combating disinformation: Effects of timing and correction format on factual knowledge and personal beliefs. In M. van Duijn, M. Preuss, V. Spaiser, F. Takes & S. Verberne (Eds.), Disinformation in open online media (pp. 233-245). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-61841-4_16.
[29] Sohn, Y., Edwards, H.H. & Petersen, T. (2024). Deciphering misinformation and disinformation: Insights from structural coupling and penetration. Kybernetes. doi: 10.1108/K-02-2024-0456.
[30] Tejedor, S., Romero-Rodríguez, L., & Gracia-Villar, M. (2024). Unveiling the truth: A systematic review of factchecking and fake news research in social sciences. Online Journal of Communication and Media Technologies, 14(2), article number e202427. doi: 10.30935/ojcmt/14455.
[31] Tereschenko, O. (2024a). “Hybrid war and nuclear blackmail”: Which German websites spread Russian propaganda. Retrieved from https://24tv.ua/yaki-sayti-vidannya-nimechchini-poshiryuyut-pratsyuyutrosiysku_n2557411.
[32] Tereschenko, O. (2024b). “Mobilization to the last”, “illegitimate Zelensky”: How Russian propaganda works in France. Retrieved from https://24tv.ua/rosiyska-propaganda-frantsiyi-yaki-sayti-media-stvoryuyut-feyki_ n2564972.
[33] The Declaration of Helsinki. (1964). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/ declaration-of-helsinki/.
[34] Tsfati, Y., Boomgaarden, H.G., Strömbäck, J., Vliegenthart, R., Damstra, A., & Lindgren, E. (2020). Causes and consequences of mainstream media dissemination of fake news: Literature review and synthesis. Annals of the International Communication Association, 44(2), 157-173. doi: 10.1080/23808985.2020.1759443.
[35] Valle, V.C.L.L., Ruiz, M.G.F., & Buttner, M. (2024). Fake news, influence on the formation of public opinion and impacts on the legitimacy of public decision. A&C – Revista De Direito Administrativoe & Constitucional, 24(95), 73-97. doi: 10.21056/aec.v24i95.1898.
[36] Yanhong, W., & Hasrina, M. (2024). Exploring the influence of cumulative ecological risk on belief in fake news: A longitudinal study. American Journal of Health Behavior, 48(2), 526-538. doi: 10.5993/AJHB.48.2.22.
[37] Zhao, F., Zhang, L., Zhang, Z., & Ma, L. (2023). Data-driven regression modeling for measuring the influence of infodemic over social media. In 2023 5th international conference on data-driven optimization of complex systems (pp. 1-8). Tianjin: IEEE. doi: 10.1109/DOCS60977.2023.10294389.