Вплив випадкових втрат: розкриття психологічних механізмів в контексті війни та конфлікту: огляд літератури
Анотація
Тривалі конфлікти між країнами Близького Сходу призвели до величезних жертв і втрат, викликавши глибокі людські страждання та значний суспільний розлад. Їх вплив не обмежується безпосередніми регіонами, але відгукується у громадах цих країн. Крім того, міжнародна спільнота була глибоко зачеплена конфліктом і робила зусилля для пошуку рішення. Недостатнє розуміння супутніх втрат і примітивний менталітет призвели до трагічних смертей багатьох невинних цивільних осіб. У цій статті досліджуються психологічні механізми, що лежать в основі супутніх втрат у контексті війни та конфлікту. З метою висвітлення багатогранної природи супутніх втрат та їхнього впливу як на постраждале населення так і на учасників бойових дій, було досліджено складну взаємодію когнітивних, емоційних і соціальних чинників. Метою було дослідити психологічні наслідки супутніх втрат і надати теоретичні припущення для розуміння супутніх втрат і війни. Метод наративного огляду SANRA був прийнятий для обговорення психологічних основ супутньої шкоди. У кількох дослідженнях вивчали її концепцію в контексті війни та психології. Розуміючи психологічні механізми, що лежать в основі супутніх втрат, можна ефективно вирішувати корінні причини та розробляти стратегії для мінімізації їх виникнення під час збройних конфліктів. Крім того, важливо надавати пріоритет освіті лідерів та військовослужбовців щодо концепції супутніх втрат
Використані джерела
[1] Andreas, P. (2005). Criminalizing consequences of sanctions: Embargo busting and its legacy. International Studies Quarterly, 49(2), 335-360. doi: 10.1111/j.0020-8833.2005.00347.x.
[2] Baethge, C., Goldbeck-Wood, S., & Mertens, S. (2019). SANRA – a scale for the quality assessment of narrative review articles. Research Integrity and Peer Review, 4, article number 5. doi: 10.1186/s41073-019-0064-8.
[3] Bandura, A. (1990). Mechanisms of moral disengagement. In W. Reich (Ed.), Origins of terrorism: Psychologies, ideologies, theologies, states of mind (pp. 161-191). Cambridge: Cambridge University Press.
[4] Byron, C. (2011). International humanitarian law and bombing campaigns: Legitimate military objectives and excessive collateral damage. In M. Schmitt, L. Arimatsu & T. McCormack (Eds.), Yearbook of international humanitarian law – 2010 (Vol. 13, pp 175-211). Den Haag: T.M.C. Asser Press. doi: 10.1007/978-90-6704-811-8_5.
[5] Chittaro, L., & Sioni, R. (2012). Killing non-human animals in video games: A study on user experience and desensitization to violence aspects. PsychNology Journal, 10(3), 215-243.
[6] Clark, A.W. (2010). Bullets, bombs, and bystanders: The strategic implications of collateral damage in Afghanistan (Thesis Research, School of Advanced Air and Space Studies, Montgomery, United States).
[7] Condra, L.N., & Shapiro, J.N. (2012). Who takes the blame? The strategic effects of collateral damage. American Journal of Political Science, 56(1), 167-187. doi: 10.1111/j.1540-5907.2011.00542.x.
[8] Davidovic, J. (2018). Displacement as significant collateral harm in war. Global Justice: Theory Practice Rhetoric, 11(1), 136. doi: 10.21248/gjn.11.1.136.
[9] Dewachi, O., Skelton, M., Nguyen, V.K., Fouad, F.M., Sitta, G.A., Maasri, Z., & Giacaman, R. (2014). Changing therapeutic geographies of the Iraqi and Syrian wars. Lancet, 383(9915), 449-457. doi: 10.1016/S0140-6736(13)62299-0.
[10] Holland, K.J., Rabelo, V.C., & Cortina, L.M. (2016). Collateral damage: Military sexual trauma and help-seeking barriers. Psychology of Violence, 6(2), 253-261. doi: 10.1037/a0039467.
[11] Meisel, S.R., Kutz, I., Dayan, K.I., Pauzner, H., Chetboun, I., Arbel, Y., & David, D. (1991). Effect of Iraqi missile war on incidence of acute myocardial infarction and sudden death in Israeli civilians. Lancet, 338(8768), 660-661. doi: 10.1016/0140-6736(91)91234-l.
[12] Mrug, S., Madan, A., Cook, E. W., 3rd, & Wright, R.A. (2015). Emotional and physiological desensitization to real-life and movie violence. Journal of Youth and Adolescence, 44(5), 1092-1108. doi: 10.1007/s10964-014-0202-z.
[13] Pyszczynski, T., Motyl, M., & Abdollahi, A. (2009). Righteous violence: Killing for God, country, freedom and justice. Behavioral Sciences of Terrorism and Political Aggression, 1(1), 12-39. doi: 10.1080/19434470802482118.
[14] Romanosky, S., & Goldman, Z. (2016). Cyber collateral damage. Procedia Computer Science, 95, 10-17. doi: 10.1016/j.procs.2016.09.287.
[15] Schwenkenbecher, A. (2014). Collateral damage and the principle of due care. Journal of Military Ethics, 13(1), 94-105. doi: 10.1080/15027570.2014.910015.
[16] Silverman, D. (2020). Too late to apologize? Collateral damage, post-harm compensation, and insurgent violence in Iraq. International Organization, 74(4), 853-871. doi: 10.1017/S0020818320000193.
[17] Stevoli, M. (2020). Famine as a collateral damage of war. Journal of International Humanitarian Legal Studies, 11(1), 163-186. doi: 10.1163/18781527-01101001.
[18] Tagar, M.R., Morgan, G.S., Halperin, E., & Skitka, L.J. (2014). When ideology matters: Moral conviction and the association between ideology and policy preferences in the Israeli-Palestinian conflict. European Journal of Social Psychology, 44(2), 117-125. doi: 10.1002/ejsp.1993.