Психологічне збереження волонтерів під час війни: емпіричний аналіз
Анотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічного самозбереження волонтерів з різним стажем волонтерської діяльності. Визначено основні структурні компоненти психологічного самозбереження, рівень субʼєктивного стресу, та психологічної безпеки особистості. Наявність сенсу в житті та особистісні характеристики, такі як екстраверсія, дружелюбність, добросовісність та відкритість до нового досвіду. Проаналізовано використання основних копінг-стратегії в стресових ситуаціях. З метою дослідження психологічного самозбереження особистості волонтерів через структурні компоненти зокрема когнітивний, емоційний, поведінковий та соціальний, було використано наступні психодіагностичні методики: Українську адаптацію короткого пʼятифакторного опитувальника особистості (TIPI-UKR); «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості»; Опитувальник рівня субʼєктивного стресу PSS-10; Опитувальник сенсу життя (The Meaning in Life Questionnaire, MLQ 2006), та методику психологічної діагностики копінг-механізмів (E. Heim). Психологічне самозбереження передбачає здатність людини до ефективної адаптації до негативних подій та здатність до позитивного мислення та раціонального оцінювання ситуації. Це передбачає вміння керувати емоціями, створювати позитивне соціальне середовище та мати ресурси для відновлення психічного і фізичного здоров’я після складних життєвих подій. Виявлено, що у досліджуваних зі збільшенням стажу волонтерської діяльності збільшується рівень субʼєктивного стресу та знижуться рівень відчуття психологічної безпеки, що також вказує на те, що волонтерська діяльність є складним багатогранним процесом та потребує ресурсів та енергії, проте щодо наявності сенсу життя, то ми бачимо що зі збільшенням стажу волонтерської діяльності спостерігається вищий рівень наявності та пошуку сенсу життя. Можна припустити, що волонтерська діяльність та допомога іншим надає відчуття самореалізації, значимості та особистої важливості. Пошук сенсу життя актуальний для усіх досліджуваних та відображає актуальну ситуацію самореалізації як в професійному житті так і особистому та виступає структурним елементом структури психологічного самозбереження та надає діяльності людини значення та усвідомленості. Подальше вивчення структурних компонентів психологічного самозбереження потребує розробки та проведення психологічного тренінгу розвитку стійкості до стресових ситуацій з урахуванням представлених результатів емпіричного дослідження
Використані джерела
[1] Bondarenko, A., & Vdovtsov, Yu. (2021). Handbook on working with volunteers. Kyiv: Caritas Volunteer Programs.
[2] Heim, E. (1988). Coping and adaptability: Are there suitable or unsuitable coping mechanisms? Psychotherapy and Medical Psychology, 38, 8-18.
[3] Kashliuk, Y. (2016). Main factors influencing personality’s psychological well-being. Problems of Modern Psychology, 34, 170-186.
[4] Khomych, H. (2016). Personality under conditions of social deprivation. Personality development under various socialization conditions. Kyiv: Slovo.
[5] Klimanska, M., & Haletska, I. (2019). Ukrainian adaptation of the short five factor personality questionnaire TIPI (TIPI-UKR). Psychological Journal, 5(9), 57-74. doi: 10.31108/1.2019.5.9.4.
[6] Kolomiets, L., Glyzdova, A., & Uzvenchuk, V. (2017). Psychological characteristics of motivation for volunteering. Psychological Journal, 5(9), 79-89.
[7] Lazorko, O. (2016). Psychology of professional security of the individual (Doctoral thesis, Lesya Ukrainka Eastern European National University, Lutsk, Ukraine).
[8] Mikulincer, M., & Florian, V. (1998). The relationship between adult attachment styles andemotional and cognitive reactions to stressful events. In J.A. Simpson & W.S. Rholes (Eds.), Attachment theory and close relationships (pp. 143-165). New York: Guilford Press.
[9] Omelianska, V. (2021). Conceptual analysis of psychological well-being. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 1, 22-26. doi: 10.32782/psy-visnyk/2021.1.5.
[10] Pakhol, B. (2017). Subjective and psychological well-being: A modern and classical approaches, models and factors. Ukrainian Psychological Journal, 1(3), 80-104.
[11] Predko, V. (2021a). Development of hardiness of personality as the basic psychological conditions of effective educational process. Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology, 32(71), 157-162. doi:10.32838/2709-3093/2021.2/28.
[12] Predko, V. (2021b). Difficult life situation as a leading condition for forming the hardiness of personality. Theoretical and Applied Problems of Psychology, 74-99. doi: 10.33216/2219-2654-2021-54-1-74-99.
[13] Prykhodko, I. (2013). Principles of psychological safety for personnel in extreme activities. Kharkiv: Academy of Internal Affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.
[14] Strack, K.M. (2007). A measure of interest to logotherapy researchers: The Meaning in life questionnaire. The International Forum for Logotherapy, 30, 109-111.
[15] Tytarenko, T. (2018). Psychological health of personality: Self-help techniques in conditions of prolonged traumatization. Kropyvnytskyi: Іmeks-LTD.
[16] Vainilovich, N. 2012). Factors shaping motivation for volunteering. Bulletin of the National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”. Political Science. Sociology. Law, 2, 53-59.
[17] Veldbrekht, O., & Tavrovetska, N. (2022). Stress Scale (PSS-10): Adaptation and approbation in the war circumstances. Problems of Modern Psychology, 2(25), 16-27. doi: 10.26661/2310-4368/2022-2-2.
[18] Yantsalovskyi O. (2021). Psychological means of forming the personality as a subject of self-preservation. In Theory and practice of forming the personality as a subject of self-creation and self-preservation (pp. 227-245). Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A.A.