Демографічні та професійні детермінанти технічного перевантаження, техноінтрузії та технокомплексності
Анотація
Основною метою цієї статті було привернути більше уваги до поширеністі техностресу в консалтинговому середовищі. Оскільки TS сприймається по-різному щодо його змісту, автори зосередились на вивченні його зв'язку з такими демографічними змінними, як стать, вік, рівень роботи та сімейний статус. Дослідження проводилося за допомогою кількісного опитувальника. Вибірка складалася з 702 працівників консалтингових компаній (417 чоловіків і 275 жінок) у віці від 18 до 65 років. Аналіз даних базувався на ANOVA та моделях ступінчастої регресії. Результати показують, що жінки-учасники та працівники старше 35 років відчувають значно більшу технічну складність порівняно з іншими групами. Сімейний статус не має значного впливу на технічну складність. Старші співробітники відчувають більше технічного перевантаження та техно-інвазії порівняно з колегами на нижчих посадах. Висновки авторів вказують на необхідність рішень щодо запобігання стресу на робочому місці, зосереджуючись конкретно на статі, віці та стажі роботи працівника. Результати свідчать про те, що така зосередженість може виявитися необхідною для запобігання вигоранню та значного зниження індивідуальних рівнів стресу, втрати концентрації на робочому місці та загальної продуктивності на робочому місці
Використані джерела
[1] Aprilia, N., & Riani, A.L. (2023). The effect of techno-stressor and psychological capital on task performance with burnout as a mediation. International Journal of Economics, Business and Management Research, 7(6), 100-115. doi: 10.51505/IJEBMR.2023.7608.
[2] Bakker, A.B., & Demerouti, E. 2018. Multiple levels in job demands-resources theory: Implications for employee well-being and performance. In Handbook of well-being (pp. 554-565). Salt Lake City: DEF Publishers.
[3] Borle, P., Reichel, K., Niebuhr, F., & Voelter-Mahlknecht, S. (2021). How are techno-stressors associated with mental health and work outcomes? A systematic review of occupational exposure to information and communication technologies within the Technostress Model. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(16), article number 8673. doi: 10.3390/ijerph18168673.
[4] Califf, C.B., & Brooks, S. (2020). An empirical study of techno-stressors, literacy facilitation, burnout, and turnover intention as experienced by K-12 teachers. Computers & Education, 157, article number 103971. doi:10.1016/j.compedu.2020.103971.
[5] Chen, L., & Muthitcharoen, A. (2017). An empirical investigation of the consequences of technostress: Evidence from China. In Social issues in the workplace (pp. 667-690). Hershey: IGI Global. doi: 10.4018/978-1-5225-3917-9.ch035.
[6] Cheng, X., Huang, X., Yang, B., & Xiao, Y. (2023). Unveiling the paradox of technostress: Impacts of technology-driven stressors on the elderly's avoidance behaviors. Information & Management, 60(8), article number 103875. doi: 10.1016/j.im.2023.103875.
[7] Dunaetz, D.R. (2022). When technology does more harm than good: Technostress in missionary contexts. Journal of the Evangelical Missiological Society, 2(1), 112-128. doi: 10.31219/osf.io/w7b32.
[8] González-López, Ó.R., Buenadicha-Mateos, M., & Sánchez-Hernández, M.I. (2021). Overwhelmed by technostress? Sensitive archetypes and effects in times of forced digitalization. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(8), article number 4216. doi: 10.3390/ijerph18084216.
[9] Harris, K.J., Harris, R.B., Valle, M., Carlson, J., Carlson, D.S., Zivnuska, S., & Wiley, B. (2022). Technostress and the entitled employee: Impacts on work and family. Information Technology & People, 35(4), 1073-1095. doi: 10.1108/ITP-07-2019-0348.
[10] Kluge, J., Hildebrandt, J., & Ziefle, M. (2019). The golden age of silver workers? The role of age in the perception of increasing digital work environments. In Proceedings of the 5th international conference “Human aspects of it for the aged population. Social media, games and assistive environments” (pp. 520-532). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-22015-0_40.
[11] La Torre, G., De Leonardis, V., & Chiappetta, M. (2020). Technostress: How does it affect the productivity and life of an individual? Results of an observational study. Public Health, 189, 60-65. doi: 10.1016/j.puhe.2020.09.013.
[12] La Torre, G., Esposito, A., Sciarra, I., & Chiappetta, M. (2019). Definition, symptoms and risk of techno-stress: A systematic review. International Archives of Occupational and Environmental Health, 92(1), 13-35. doi: 10.1007/s00420-018-1352-1.
[13] Li, L., & Wang, X. (2021). Technostress inhibitors and creators and their impacts on university teachers’ work performance in higher education. Cognition, Technology & Work, 23, 315-330. doi: 10.1007/s10111-020-00625-0.
[14] Marchiori, D.M., Mainardes, E.W., & Rodrigues, R.G. (2019). Do individual characteristics influence the types of technostress reported by workers? International Journal of Human-Computer Interaction, 35(3), 218-230. doi: 10.1080/10447318.2018.1449713.
[15] Özgür, H. (2020). Relationships between teachers’ technostress, technological pedagogical content knowledge (TPACK), school support and demographic variables: A structural equation modeling. Computers in Human Behavior, 112, article number 106468. doi: 10.1016/j.chb.2020.106468.
[16] Pflügner, K., Baumann, A., & Maier, C. (2021). Managerial technostress: A qualitative study on causes and consequences. In Proceedings of the 2021 on computers and people research conference (SIGMIS-CPR'21) (pp. 63-70). New York: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3458026.3462157.
[17] Pflügner, K., Maier, C., Mattke, J., & Weitzel, T. (2021). Personality profiles that put users at risk of perceiving technostress. Business & Information Systems Engineering, 63(4), 389-402. doi: 10.1007/s12599-020-00668-7.
[18] Pflügner, K., Reis, L., Maier, C., & Weitzel, T. (2020). Communication measures to reduce techno-invasion and techno-overload: A qualitative study uncovering positive and adverse effects. In Proceedings of the 2020 computers and people research conference (SIGMIS-CPR '20) (pp. 114-122). New York: Association for Computing Machinery. doi:10.1145/3378539.3393855.
[19] Pv, S., & Viswanathan, B. (2021). Technostress levels of IT sector employees in the remote working model: A study on Indian IT sector. IOSR Journal of Business and Management, 23(8), 9-14. doi: 10.9790/487X-2308040914.
[20] Riglea, S., Rus, C., & Raţiu, L. (2021). The mediating role of work-family conflict in the relationship between technostress and psychological well-being in the COVID-19 pandemic context. Psihologia Resurselor Umane, 19(2), 123-140. doi: 10.24837/pru.v19i2.497.
[21] Sareen, P. (2019). Techno stress creators – an exploratory research on teaching and non-teaching staff working in colleges. International Journal of Management and Humanities, 3(9), 1-7.
[22] Stadin, M., Nordin, M., Broström, A., & Magnusson Hanson, L. (2020). Technostress operationalised as information and communication technology (ICT) demands among managers and other occupational groups – results from the Swedish Longitudinal Occupational Survey of Health (SLOSH). Computers in Human Behavior, 114(3), article number 106486. doi: 10.1016/j.chb.2020.106486.
[23] Tabachnick, B.G., Fidell, L.S., & Ullman, J.B. (2007). Using Multivariate Statistics. Boston: Pearson.
[24] Tams, S., Grover, V., Thatcher, J., & Ahuja, M. (2022). Grappling with modern technology: Interruptions mediated by mobile devices impact older workers disproportionately. Information Systems and e-Business Management, 20(4), 635-655. doi: 10.1007/s10257-021-00526-3.
[25] Tams, S., Thatcher, J.B., & Grover, V. (2018). Concentration, competence, confidence, and capture: An experimental study of age, interruption-based technostress, and task performance. Journal of the Association for Information Systems, 19(9), 857-908. doi: 10.17705/1jais.00511.
[26] Tarafdar, M., Tu, Q., Nathan, R., & Ragu-Nathan, T.S. (2007). The impact of technostress on role stress and productivity. Journal of Management Information Systems, 24(1), 301-328. doi: 10.2753/MIS0742-1222240109.
[27] Yener, S., Arslan, A., & Kılınç, S. (2020). The moderating roles of technological self-efficacy and time management in the technostress and employee performance relationship through burnout. Information Technology & People, 34, 1890-1919. doi: 10.1108/itp-09-2019-0462.