Open Access 18 січня 2021

Стосунки довіри і сприйняття громадськістю освітніх реформ

Отримано 18.01.2021
Доопрацьовано 18.01.2021
Прийнято 18.01.2021

Анотація

Метою статті є окреслення напрямів формування та зміцнення стосунків довіри в системі освіти як чинника успішної реалізації освітніх реформ. На основі оглядового аналізу останніх досліджень та публікацій, присвячених проблемі довіри в системі довіри, показано, що успішність освітніх реформ значною мірою залежить від позитивного ставлення до них педагогічної спільноти і громадськості в цілому. Найбільш надійною основою і водночас неодмінною передумовою позитивного ставлення можуть бути стосунки довіри, що формуються на всіх рівнях міжособової, міжгрупової та організаційної взаємодії в процесі втілення освітніх реформ. Передусім ідеться про стосунки довіри між учителем та учнем, учителями і батьками, учителями та адміністрацією школи і між учителями всередині професійної спільноти. Показано, що українській педагогічній спільноті бракує довіри на кожному із зазначених рівнів стосунків, що є суттєвою перешкодою для формування позитивного ставлення до освітніх реформ і їх успішної практичної реалізації. За результатами аналізу виокремлено три підходи до зміцнення стосунків довіри як 1) когнітивного настановлення, 2) соціальної компетенції та 3) управлінського механізму. Як когнітивне настановлення, стосунки довіри передбачають готовність сприймати конкретні стосунки як передбачувані, безпечні, надійні. У формуванні настановлення на довіру до освітніх реформ значну роль відіграє достатній рівень поінформованості щодо запланованих реформ, а також позитивний досвід взаємодії з іншими суб’єктами освітнього процесу. Як окремий випадок соціальної компетентності, стосунки довіри складаються з кластерів комунікативних навичок та особистісних якостей – доброзичливості, доброчесності, компетентності. Формування стосунків довіри також залежить від рівня довіри до себе. Як управлінський механізм, стосунки довіри постають як замінник і, певною мірою, антагоніст контролю. Перспективи практичного застосування результатів пов’язані з окресленими напрямами зміцнення стосунків довіри. У контексті освітніх реформ це означає необхідність вибудовування управлінського стилю, заснованого на прозорості та колегіальності ухвалення рішень, делегуванні та децентралізації повноважень, взаємному навчанні та обміні професійним досвідом

стосунки довіри освітня реформа настановлення соціальна компетентність управління

Використані джерела

[1] Adams, C. M., & Miskell, R. C. (2016). Teacher trust in district administration: A promising line of inquiry. Educational Administration Quarterly, 52(4), 675–706. (in English)

[2] Ariño, A., de la Torre, J., & Ring, P. S. (2001). Roles played by relational trust in strategic alliances. IESE Research Papers, D/432). Retrieved from https://ideas.repec.org/p/ebg/iesewp/d-0432.html. (in English)

[3] Bryk, A. S., & Schneider, B. L. (2002). Trust in schools: A core resource for improvement. New York, NY: Russell Sage Foundation. (in English)

[4] Frederiksen, M. (2014). Relational trust: Outline of a Bourdieusian theory of interpersonal trust. Journal of Trust Research, 4(2), 167–192. (in English)

[5] Frolov, P. (Ed.) (2013). Modernizatsiini protsesy v osviti ta suspilstvi: psykhotekhnolohii suprovodu. Kirovohrad: Imeks-LTD. (in Ukrainian)

[6] GfK Ukraine (2017). Критичне мислення проти популізму. Взято з https :// ces. org. ua / wp - content / uploads /2017/11/ report _ critical _ thinking _ ukr - FINAL - for - web. pdf

[7] Harris, J., Caldwell, B., & Longmuir, F. (2013). Literature review: A culture of trust enhances performance, Australian Institute for Teaching and School Leadership, Melbourne. (in English)

[8] Kallio, J. M., & Halverson, R. R. (2019). Designing for Trust-building Interactions in the Initiation of a Networked Improvement Community. Frontiers in Education, 4, 154–169. (in English)

[9] Li, Q., Gu, Q., & He, W. (2019). Resilience of Chinese Teachers: Why Perceived Work Conditions and Relational Trust Matter. Measurement: Interdisciplinary Research and Perspectives, 17(3), 143–159. (in English)

[10] Österman, M. (Submitted). In education we trust?: Social trust and institutional reform of education. Retrieved from http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:uu:diva-332620. (in English)

[11] Romero, L. S., & Mitchell, D. E. (2018). Toward understanding trust: A response to Adams and Miskell. Educational Administration Quarterly, 54(1), 152–170. (in English)

[12] Skrypkyna, T. P., & Tutova, E. A. (2008). Doveriye v strukture professionalnoy kompetentnosti uchitelya. Rossiyskiy psikhologicheskiy zhurnal, 5 (1), 45–51. (in Russian)

[13] Slyusarevskyy, M., Humenyuk, O., Dvornyk, M., & Chernysh, L. (2019). Sotsialna sytuatsiia v Ukraini: osoblyvosti vidobrazhennia transformatsiinykh protsesiv u hromadskii dumtsi (2014–2018): dovidnyk. Kyiv: Talkom. (in Ukrainian)

[14] Vasyliv, Yu. (2018) Vyklyk doviry ta uvazhnosti u shkolakh. Retrieved from https://nus.org.ua/view/vyklyk-doviry-ta-uvazhnosti-u-shkolah/. (in Ukrainian)

ЦИТУВАТИ

Traverse, T., & Chunikhina, S. (2020). Стосунки довіри і сприйняття громадськістю освітніх реформ. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 26(2), 210-220. https://doi.org/10.33120/ssj.vi46(49).171

Введіть пошуковий запит...