Втрати під час пандемії: різновиди та особливості переживання
Анотація
Завданням дослідження було окреслити процеси ускладнення особистісних втрат людини під час поширення пандемії COVID-19 та виокремити актуальні для цього періоду різновиди втрат. Основні методи дослідження – частотний аналіз, синтез, узагальнення. Наслідки переживання втрат визначено як психологічні дефіцитарні стани, які руйнують цілісність життєвого світу особистості. З’ясовано, що за умови несвоєчасного опрацювання втрати, використання практики її уникнення і заперечення виникає ціла низка можливих негативних наслідків: зменшення індивідуальних ресурсів особистості, зниження загальної якості життя, послаблення функціонування психологічних механізмів захисту та контролю, уповільнення життєвої активності, активація різноманітних “мутацій” та викривлення в процесах самоідентифікації, формуванні життєвих планів і перспектив, фіксація на об’єкті втрати і неможливість її прийняття, загострення кризових станів. Визначено основні різновиди втрат, які переживає людина під час пандемії. Виділено три найпоширеніші види втрат: втрата можливостей, на які очікували і сподівалися, втрата впевненості в майбутньому та втрата спокою. Визначено помірно поширені втрати: втрата відпочинку, грошей, хорошого сну, втрата впевненості у собі та втрата значущого спілкування. З’ясовано, що під час пандемії імовірність втрати довіри до інших є значно вищою, ніж втрата довіри до себе. Представлені результати щодо актуальних різновидів втрат під час пандемії та особливості їх проживання можуть бути використані фахівцями для своєчасної діагностики типу втрати, а прицільне опрацювання її негативних наслідків дасть змогу інтегрувати біль від втрати в цінний, екзистенційний досвід особистості. Перспективою подальших досліджень є розроблення системи заходів і методів соціально-психологічного супроводу особистості, що переживає той чи інший різновид втрати
Використані джерела
[1] Berinato, S. (2020). That discomfort you’re feeling is grief. Harvard Business Review. Available at: https://hbr.org/2020/03/that-discomfort-youre-feelingis-grief (September 25, 2020). (in English)
[2] Davis, S. (2020). Perezhivanie, Art, and Creative Traversal: A Method of Marking and Moving Through COVID and Grief. Qualitative Inquiry. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/ 1077800420960158. (in English)
[3] Fegert, J. M., Vitiello, B., Plener, P. L., and Clemens, V. (2020). Challenges and burden of the coronavirus 2019 (COVID-19) pandemic for child and adolescent mental health: a narrative review to highlight clinical and research needs in the acute phase and the long return to normality. Child Adolesc. Psychiatry Ment. Health 14, 1–11. doi: 10.1186/s13034-020-00329-3 (in English)
[4] Holt-Lunstad, J., Smith, T. B., Baker, M., Harris, T., & Stephenson, D. (2015). Loneliness and social isolation as risk factors for mortality: a meta-analytic review. Perspectives on psychological science, 10(2), 227–237. (in English)
[5] Kessler, D. (2019). Finding Meaning: The Sixth Stage of Grief, New York: Scribner. (in English)
[6] Mancini, A., & Bonanno, G. (2011). Loss and grief: The role of individual differences. In S. Southwick, B. Litz, D. Charney, & M. Friedman (Eds.), Resilience and Mental Health: Challenges Across the Lifespan (pp. 189–199). Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/CBO9780511994791.015 (in English)
[7] Papa, A., Lancaster, N. G., and Kahler, J. (2014). Commonalities in grief responding across bereavement and non-bereavement losses. J. Affect. Disord. 161, 136–143. doi: 10.1016/j.jad.2014.03.018 (in English)
[8] Rajkumar, R. P. (2020). COVID-19 and mental health: A review of the existing literature. Asian Journal of Psychiatry, 52,102066.http://dx.doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102066 (in English)
[9] Schippers, M. (2020). For the greater good? The devastating ripple effects of the lockdown measures. SSRN [Preprint]. doi: 10.2139/ssrn.3612622 (in English)
[10] Sliysarevskyy, M. M. (2020). “ONLAIN-KOLO”: dosvid psykholohichnoi pidtrymky i dopomohy naselenniu pid chas pandemii COVID-19. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 2(1). Retrieved from https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/. (in Ukrainian)
[11] Taha, N. (2020). Veel stress en angst om coronacrisis: “Mensen ervaren emoties die sterk lijken op rouw”. Algemeen Dagblad. Available at: https://www.ad.nl/binnenland/ veel-stress-en-angst-omcoronacrisis-mensen-ervaren-emoties-die-sterk-lijken-oprouw://www.google.com/ (September 25, 2020). (in Dutch)
[12] Wang, C., Pan, R., Wan, X., Tan, Y., Xu, L., Ho, C. S., & Ho, R. C. (2020). Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the 2019 coronavirus disease (COVID-19) epidemic among the general population in China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17,1729.http://dx.doi.org/10.3390/ijerph17051729. (in English)