Open Access 18 січня 2021

Соціальний оптимізм – умова довіри до новинних медіа?

Отримано 18.01.2021
Доопрацьовано 18.01.2021
Прийнято 18.01.2021

Анотація

Мета дослідження – вивчення соціального оптимізму як чинника профілактики та подолання наслідків медіатравматизації. В основу дослідження покладено модель диспозиційного соціального оптимізму. Для його оцінки принциповою є громадянська активність людини. Висунуто гіпотезу щодо наявності зв’язку між медіатизованими соціальним оптимізмом і соціальним песимізмом (МСО і МСП) як патернами взаємодії з медіа та готовністю людини до громадянської активності опору і довірою до новинних медіа. Для вимірювання соціального оптимізму в медіаконтексті застосовувався авторський тест МСО, побудований на основі тесту LOT-R І. К. Чанга. Використовувалися також шкала “Довіра до новинних медіа”, створена на основі методики вимірювання скептицизму щодо новинних медіа А. Максл, С. Ешлі і С. Крафт; шкала “Громадянська активність опору”, що відповідає польському опитувальнику громадянської поведінки А. Залевської і Б. КршівошРинкевич; шкала “Медіатворчість” (медіатворчість розглядається як вища форма медіаактивності), що містить субшкали “Створення власного контенту”, “Поширення власного контенту” і “Мотивація медіатворчості”. Опитування, проведене в межах всеукраїнського експерименту “Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику” (1439 старшокласників з усієї України), показало значущі відмінності в ставленні до медіа та громадянської активності “оптимістів” і “песимістів”. Було доведено наявність зв’язку між шкалами “Довіра до новинних медіа” та “МСО” (r=0,363, p≤0,01). З’ясовано, що громадянська активність опору та довіра до новинних медіа статистично значуще відрізняються в осіб з різним рівнем МСО: люди з високим рівнем МСО схильні більш, ніж інші, довіряти новинним медіа і демонструють найбільшу громадянську активність опору; люди з високим рівнем МСП менше, ніж “оптимісти”, довіряють ЗМІ, але готові стати рушійною силою суспільних змін – і в інформаційному просторі, і в реальному житті. Високий рівень медіатворчості розглядається як показник більшої довіри до новинних медіа і готовності до громадянської активності. Результати дослідження поглиблюють розуміння феномену соціального оптимізму в інформаційному суспільстві, підтверджують його зв’язок з громадянською активністю. У перспективі подальших досліджень – отримання відповіді на питання щодо наслідків формування довіри до новинних медіа, що може призвести до ще більшої поляризації суспільства та зменшення критичності сприймання медіаконтенту

медіа соціальний оптимізм громадянська активність новинні ЗМІ довіра

Використані джерела

[1] Bondarevskaya, I. (2019). Dovira novynnym media, natsionalna identychnist ta hromadianska aktyvnist oporu sered pidlitkiv [Trust in the news media, national identity and civic resistance among adolescents]. Problems of modern psychology, 1(15), 16–22. (in Ukrainian)

[2] Botasheva, Sh. (2002). Sotsialnyy optimizm i pessimizm kak filosofskaya antropologema [Social optimism and pessimism as a philosophical anthropologem] (Abstract of Ph. D. dissertation). Stavropol, Russia. (in Russian)

[3] Gordeeva, T. O., Sychev, O. A., & Osin, E. N. (2010). Razrabotka russkoyazichnoy versii Testa dispozitsionnogo optimizma (LOT) [Development of the Russian-language version of the Dispositional Optimism Test (DOT)]. Psychological diagnosis, 2, 36–64. (in Russian)

[4] Maksl, A., Ashley, S., & Craft, S. (2015). Measuring News Media Literacy. The National Association for Media Literacy Education’s Journal of Media Literacy Education, 6 (3), 29–45. (in English)

[5] Metcalf, K. N. (2018). Post-conflict reconstruction of trust in the media. In Sayapin S., Tsybulenko E. (Eds.), The Use of Force against Ukraine and International Law (pр. 425–445). Netherlands: The Hague. (in English)

[6] Newman, N., Fletcher, R., Kalogeropoulos, A., Levy, D. A. L., & Nielsen, R. K. (2017). Digital News Report 2017. Reuters Institute & University of Oxford. (in English)

[7] Petrova, E. A., & Enikolopov, S. N. (2009). Optimizm kak odna iz sostavlyayushchikh subyektivnogo blagopoluchiya [Optimism as one of the components of subjective well-being]. Voprosy psikhologii, 1, 51–58. (in Russian)

[8] Rizhskikh, A. Yu. (1999). Social optimism of student youth in modern Russian society [Sotsialnyy optimizm uchashcheysya molodezhi v sovremennom rossiyskom obshchestve] (Ph. D. Thesis). Novocherkassk, Russia. Retrieved from http://cheloveknauka.com/sotsialnyy-optimizm-uchascheysyamolodezhi-v-sovremennom-rossiyskom-obschestve#ixzz4UpjwhJYd. (in Russian)

[9] Voznesenska, O. (2019). Media creativity as a way to develop social optimism in the context of destructive informational influences. In VII international seminar “Political and economic self-constitution: Media, citizenship activity and political polarization”. Padua. (in English)

[10] Voznesenskaya, O. (2011). Media-aktyvnist yak faktor stanovlennya osobystosti suchasnoho studenta [Media activity as a factor in the formation of the personality of a modern student]. In II International scientific-practical conference “Genesis of personality”. Vol 2 (pp. 18–25). Kyiv: Information and Analytical Agency. (in Ukrainian)

[11] Zalewska, A. M., & Krzywosz-Rynkiewicz, B. (2011). Psychologiczne portrety młodych obywateli [Psychological portraits of young citizens]. Warszawa: Wydawnictwo SWPS Academica. (in Polish)

ЦИТУВАТИ

Voznesenska, O., Bondarevskaya, I., & Kryshovska, O. (2020). Соціальний оптимізм – умова довіри до новинних медіа?. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 26(2), 59-68. https://doi.org/10.33120/ssj.vi46(49).157

Введіть пошуковий запит...