Особливості проживання та долання складних соціальних ситуацій усиновлювачами в груповій психологічній роботі
Анотація
Метою дослідження було визначити причини виникнення складних соціальних ситуацій у сім’ях усиновлювачів та особливості опрацювання таких ситуацій під час групової психологічної роботи. Для вирішення цих завдань використано напівструктуроване інтерв’ю, включене спостереження, методи і техніки транзактного аналізу та монодрами. Визначено, що складні соціальні ситуації в сім’ях усиновлювачів виникають найчастіше у батьків, які мають певні психологічні та соціально-психологічні особливості (неопрацьована власна дитяча травма, нерозв’язані проблеми в подружніх стосунках, неконструктивна мотивація до усиновлення; неспроможність оцінити свої слабкі та сильні сторони у вихованні дитинисироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, яку вони хочуть усиновити або удочерити). На основі результатів опрацювання складних соціальних ситуацій з усиновлювачами в групі психологічної взаємодопомоги доведено ефективність групової психологічної роботи. Усиновлювачі опанували навички саморефлексії, почали самостійно аналізувати причини негативної поведінки дітей, навчилися відкрито говорити про власні переживання і страхи. Психологічна робота з батьківською і дитячою его-структурою методами транзактного аналізу та монодрами допомогла усиновлювачам прожити власні дитячі травми, що справило позитивний вплив на формування близьких стосунків з дитиною та вирішення складних соціальних ситуацій у сім’ї. У процесі групової роботи визначено низку групових механізмів, спираючись на які група усиновлювачів може розв’язувати проблеми сімейної взаємодії та долати складні соціальні ситуації. До таких механізмів віднесено групову фасилітацію, групову наративізацію індивідуальних історій, групову рефлексію та генераційний досвід долання травм. Показано, що завдяки цим механізмам та пов’язаним із ними груповим феноменам долаються соціальні та групові міфи про усиновлення як про подвиг і негативну фатальність ситуації усиновлення, відчуження та напруження в сім’ях, негативні сімейні сценарії взаємодії, трансгенераційні травми та негативні послання батьків, натомість набуваються нові моделі поведінки в сім’ї, розвиваються гармонійні стосунки. Перспективою подальшого дослідження є корекція негативного життєвого сценарію усиновлених дітей шляхом групової психологічної роботи з ними починаючи з молодшого шкільного віку. Оскільки батьки не завжди можуть допомогти усиновленій дитині подолати психологічні проблеми самостійно, часто вони стикаються з негативною проєкцією і незаслуженим обезцінюванням та недовірою дітей. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можна використовувати для впровадження психологічного оцінювання майбутніх усиновлювачів. Створення психологічних груп взаємопідтримки усиновлювачів зменшує ризики дисфункції сім’ї та розусиновлення
Використані джерела
[1] Bardyshevskaya, M. (2006). Razvitiye privyazannosti u emotsionalno deprivirovannykh detey [The development of attachment in emotionally deprived children]. Defektologiya, 1, 6–20. (in Russian)
[2] Berne, E. (1964). Games People Play: The Psychology of Human Relationships. New York, Grove Press. (in English)
[3] Bevz, H. (2015). Vikova dynamika semantyky uiavlen doroslykh pro ditei ta praktyka zaminnoho dohliadu za ditmy [Age dynamics of semantics of adults ideas about children and the practice of substitute child care]. Aktualni problemy psykholohii, 12, 10–17. (in Ukrainian)
[4] Bevz, H., & Melnychuk, T. (2016). Motyvatsyia do usynovlennia i pryiomnoho batkivstva yak chynnyk prohnostyky yikh uspishnosti [Motivation for adoption and foster care as a factor in predicting their success]. Aktualni problemy psykholohii, 1(44), 53–57. (in Ukrainian)
[5] Boulbi, D. (2003). Privyazannost [Affection]. Moscow: Gardariki. (in Russian)
[6] Demirdzhi, T. (2016). Rozvytok identychnosti dytyny v umovakh pryiomnoi simi [Development of the child’s identity in the conditions of a foster family] (Dissertation of the Ph. D. Thesis Candidate of Psychological Sciences). Derzhavnyi zaklad vyshchoi osvity “Universytet menedzhmentu osvity” Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, Kyiv. (in Ukrainian)
[7] Erikson, E. (2000). Detstvo i obshchestvo [Childhood and Society] (2nd ed.). St. Petersburg: Letniy sad. (in Russian)
[8] Freud, S. (1997). Ya i Ono. Ocherki po psikhologii seksualnosti [I and It. Essays on the Psychology of Sexuality] (pp. 472–477). Minsk: Popurri. (in Russian)
[9] Geissmann, C., & Houzel D. (Eds.) (2000). L’enfant, ses parentset le psychanalyste. La capacité à être mère. [The child, his parents and the psychoanalyst. The ability to be a mother] (pp. 219–229). Paris: Bayard Editions. (in French)
[10] Gornostay, P. (2018). Konsultativnaya psikhologiya. Teoriya i praktika problemnogo podkhoda [Counseling psychology. Theory and practice of the problematic approach]. Kyiv: Nika-Tsentr. (in Russian)
[11] Gulding, M., & Gulding, R. (1997) Psikhoterapiya novogo resheniya. Teoriya i praktika [New Solution Psychotherapy. Theory and practice]. Moscow: Nezavisimaya firma “Klass”. (in Russian)
[12] Hoshovskyy, Ya. (2017). Spetsyfika samoidentichnosti depryvovanykh pidlitkiv: revitalizatsiinyi rakurs [Specifics of self-identity of deprived adolescents: revitalization perspective]. Prychornomorski psykholohichni studii, 1, 24–28. (in Ukrainian)
[13] Ivankova, N., Povstyan, L., & Arsentyeva, Ye. (2017). Psikhologo-pedagogicheskiye predposylki razvitiya lichnosti vospitannikov detskogo doma [Psychological and pedagogical prerequisites for the development of the personality of children in an orphanag]. Vestnik psikhologii i pedagogiki Altayskogo gosudarstvennogo universiteta, 4, 80–89. (in Russian)
[14] Kaes, R. (1993). Transmission de la vie psychique entre générations [Transmission of psychic life between generations]. Paris: Dunod. (in French).
[15] Kremneva, L., Proselkova, M., Kozlovskaya, G., & Ivanov, M. (2017). K voprosu ob etiologii sirotstva [On the question of the etiology of orphanhood]. Sotsialnaya i klinicheskaya psikhiatriya, 1(27), 20–25. (in Russian)
[16] Lakhvich, Yu., & Golovneva, O.(2017). Opyt usynoviteley v vospitanii biologicheskogo rebyonka – resurs ili risk v protsesse adaptatsii? [The experience of adoptive parents in raising a biological child – a resource or a risk in the adaptation process?]. Adukatsyya í vykhavanne, 11, 137–44. (in Russian)
[17] Mayn, N. (2014). Obrazy roditeley u potentsialnykh usynoviteley: empiricheskoye issledovaniye [Parent images in prospective adoptive parents: an empirical study]. Vestnik Kostromskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Pedagogika. Psikhologiya. Sotsiokinetika, 20(3), 169–174. (in Russian)
[18] McNeel, J. (1976). The Parent Interview. Transactional Analysis Journal, 6(1), 61–68. (in English)
[19] Melnychuk, T. (2013). Vyznachennia indykatoriv psykholohichnoi hotovnosti do usynovlennia [Determination of indicators of psychological readiness for adoption]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiya”. Psykholohiia i pedahohika, 22, 116–122. (in Ukrainian)
[20] Morozova, I., Belogay, T., & Ott O. (2014). Osobennosti detsko-roditelskikh otnosheniy v priyemnykh semyakh [Features of parent-child relationships in foster families]. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta, 3(59), 146–151. (in Russian)
[21] Prikhozhan, A., & Tolstykh, N. (2007). Psikhologiya sirotstva [The psychology of orphanhood]. (3d ed.). St. Petersburg: Piter. (in Russian)
[22] Pyesha, I. (2003). Dytiachyi budynok simeinoho typu yak osoblyva forma vlashtuvannia ditei syrit [Family-type orphanage as a special form of placement of orphans]. Ukrainskyi sotsium, 1(2), 72–80. (in Ukrainian)
[23] Ratter, M. (1987). Pomoshch trudnym detyam [Help for difficult children]. Moscow: Progress. (in Russian)
[24] Rogers, C. (2001). Stanovleniye lichnosti [Formation of personality]. Moscow: Eksmo-press. (in Russian)
[25] Roussillon, R. (2007). Manuel de psychologie et de psychopathologie clinique générale [Manual of psychology and general clinical psychopathology]. Paris: Masson. (in French)
[26] Rudestam, K. (1999). Gruppovaya psikhoterapiya [Group psychotherapy]. St. Petersburg: Piter. (in Russian)
[27] Shpits, R. (2001). Psikhoanaliz rannego detskogo vozrasta [Psychoanalysis of early childhood]. Moscow: PER SE; St. Petersburg: Universitetskaya kniga. (in Russian)
[28] Stuart, Y., & Dzhoyns, V. (2002). Osnovy TA: tranzaktsiinyi analiz [Basics TA transactional analysis]. Kyiv: FADA, LTD. (in Ukrainian)
[29] Udovenko, Yu. (2007). Vplyv nespryiatlyvykh umov sotsializatsii na psykhichnyi rozvytok dytyny [Influence of unfavorable conditions of socialization on mental development of the child] (Dissertation of the Ph. D. Thesis Candidate of Psychological Sciences). Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka, Kyiv. (in Ukrainian)
[30] Vinnikott, D. (2004). Mat i ditya [Mother and child]. Ekaterinburg: Litur. (in Russian)
[31] Yalom, I. (2007). Gruppovaya psikhoterapiya. Teoriya i praktika [Group psychotherapy. Theory and Practice]. (2nd ed.). Moscow: Aprel Press, Psikhoterapiya. (in Russian)