Аксіологічні аспекти відносин людини і штучного інтелекту в контексті футуристичних концепцій початку XXI століття
Анотація
Метою статті є обґрунтування ідеї самостійного розвитку досліджень штучного інтелекту, що дасть йому можливість розвиватися без будь-яких обмежень і досліджувати себе. Отож з огляду на об’єктивні обставини людству доводиться створювати комфортні умови для такого розвитку. Цей процес відображає етапи жертовного руху людини до неминучого результату – «завантаження цінностей» в імітаційну систему. Методологія дослідження передбачає застосування порівняльно-історичного, філософського та діалектичного методів, а також використання феноменологічного підходу. Крім того, використано методи аналогії та комплексного аналізу, що базуються на принципах синтезу певних галузей природничих наук і філософських та культурних знань, зокрема в етичній та аксіологічній сферах. Наукова новизна статті полягає в аналізі аксіологічних аспектів відносин людини із штучним інтелектом у контексті футуристичних концепцій початку XXI ст. Уперше розглянуто питання про жертву як екзистенційний концепт людського технологічного розвитку. Зроблено висновок, що пізнання – це деструктивний процес, який стосується лише людини, однак воно залишається актуальним щодо процесів, які супроводжують виникнення і формування штучного інтелекту. Їхні витоки пов’язані з еволюцією слова; на цьому етапі світ відкритий для людини лише зовні, тому що ми як його складник не можемо бути як частиною системи, так і її підструктурою (К. Гедель). Це означає, що людина залишається й досі невідомим для себе феноменом. Намагаючись змінити цей стан речей, ми переносимо нашу увагу на зовнішній світ і руйнуємо його так, щоб він був знищений разом з нами. Отже, ми стаємо творцями та об’єктами другого типу жертви, стикаючись із вибором – нічого не змінювати або завершити знищення того, що існує. У нашій постановці перспектива вивчення цієї теми є етико-аксіологічним та онтологічним аналізом категорії «любов» у контексті проблем розвитку штучного інтелекту та підходів, розглянутих у статті з метою вивчення концепції жертви
Використані джерела
[1] Andros, Ye. I. (2010). Intelekt u strukturi liudskoho buttia [Intelligence in the Structure of Human Being]. Kyiv: Stilos. (in Ukrainian)
[2] Bostrom, N. (2016). «Iskusstvennyy intellekt»: Etapy. Ugrozy. Strategii. [Artificial Intelligence: Paths, Dangers, Strategies]. Moscow: Mann, Ivanov and Ferber. Retrieved from https://bit.ly/3fEG5lZ. (in Russian)
[3] Bradshow, T. (2015). Izvestnyye uchenyye i investory predupredili ob ugrozakh iskusstvennogo intellekta [Famous Scientists and Researchers Warned of the Threats of the Artificial Intelligence]. Retrieved from https://bit.ly/392Sg9G. (in Russian)
[4] Dawkins, R. (1993). Egoistichnyy gen [The Selfish Gene]. Retrieved from https://bit.ly/2ZAYLNF. (in Russian)
[5] Gasparyan, D. E. (2017). Tainstvo yestestvennoy semantiki: transtsendentalnoye izmereniye smysla i problema iskusstvennogo intellekta [The Sacrament of Natural Semantics: Transcendental Measurement of Meaning and the Problem of Artificial Intelligence]. Voprosy philosopii, 4, 81–94. Retrieved from https://bit.ly/2OANB5u. (in Russian).
[6] Glick, J. (2013). Informatsiya. Istoriya. Teoriya. Potok [Information. History. Theory. Flow]. Moscow: AST, Corpus. (in Russian)
[7] Hel, I. (2015). Prognozy Reya Kurtsweyla na blizhayshiye 25 let [The Predictions of Ray Kurzweil for the Next 25 Years]. Retrieved from https://bit.ly/3fJInjS. (in Russian)
[8] Sivers, V. (2016). Problema «tretioi liudyny» u Arystotelia v aspekti implementatsii pryntsypu rekursyvnosti [The Problem of the Third Person in Aristotle in the Aspect of the Implementation of the Principle of Recursive Nature]. Kultura i suchasnist (pp. 8–15). Kyiv: Millenium. (in Ukrainian)
[9] Turing, A. (2003). Vychislitelnyye mashiny i razum [Computing Machinery and Intelligence]. In Hofstader, D., & Denet, D. (Ed.), Glaz razuma [Eye of the Mind]. Samara: Bakhrakh-M. (in Russian)
[10] Whitehead, A. (1990). Izbrannyye raboty [Selected Works]. Moscow: Progress. (in Russian)