Трансформація цінностей добробуту в умовах цифрових та воєнних викликів

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року загострило проблему не лише фізичного виживання, а й збереження психічного здоров’я та зміцнення психологічної резильєнтності населення. Кіберпростір, ставши одним з основних каналів отримання інформації, водночас посилив ризики медіатравматизації та інфодемії, що зумовлює потребу в нових механізмах психологічного самозахисту. Метою статті був аналіз динаміки зміщень ціннісних орієнтирів добробуту в умовах цифровізації українського суспільства часів війни та теоретичне обґрунтування й емпірична верифікація «Моделі суб’єктної регуляції добробуту» як відповіді на виклики сучасного українського кіберпростору. У дослідженні застосовано комплексний підхід із аналізом вторинних даних (World Happiness Report), великих даних пошукових запитів (Google BigQuery 2022-2025), медіа-заголовків (Istio) та емпіричних методів (шкала К.Ріфф, BASIC Ph, PERMA-Profiler). Дослідження охопило близько 5 000 осіб, включно з педагогами прифронтових територій, та проводилося у два етапи: масове опитування (N = 4 843) і поглиблений аналіз евдемонічного добробуту (N = 300). Виявлено, що викладачі ВНЗ та вчителі демонструють високі показники «Управління середовищем» та «Цілей у житті» – 80 %, а загальний рівень добробуту за PERMA-Profiler – 7,8/10. Доведено, що традиційні моделі добробуту трансформуються в активну евдемонічну стратегію життєтворення. Виявлено еволюцію копінг-стратегій населення: від шокової адаптації до запиту на автономію та нові знання. Верифіковано «Модель суб’єктної регуляції добробуту», де «аксіологічний якір» (Гідність та Сенс) виступає базовим стабілізатором психіки. Встановлено, що професійна реалізація освітян у прифронтовій зоні є формою суб’єктного спротиву. Практичне значення полягає у можливості впровадження моделі субʼєктної регуляції добробуту в системи профілактичної психоедукації та психологічної реабілітації українців, зокрема освітян